-Привіт. -Привіт.-А як ти провів літні канікули? Aдже ми так даувно не бачились.-Я провів їх нa морю,де дуже добре відпочив. А ти як провів свої литні канікули? Mабуть, теж десь побував на морю.-Та ні я був вдома ,купався можна сказати кожного дня. І відпочив не гірше тебе.-Ну бувай адже уже дзвінок<span>-Ну бувай а то ми не почуємо розклад урокі. </span>
Н.дві тисячі чотириста п'ятдесят шість
Р.двох тисяч чотириста п'ятдесят шести
Д.двом тисячам чотириста п'ятдесят шість
З.дві тисячі чотириста п'ятдесят шість
О.двома тисячами чотириста п'ятдесят шість
М.на двох тисячах чотириста п'ятдесят шість
<span>Схема,
яка відповідає структурі речення
<span>
[Данило любив, </span>(<span>як,
|вигинаючись|, |б’ючи на сполох|, аж до самого неба половіли ниви), і мав
радість], (коли червень клав сивину на жито, а золотінь на пшеницю); [він любив],
(коли вдосвіта липень клепав коси), (коли серпень цілими днями тиховійно сіяв у
рахманну землю зерно й надії) і (вересень стишував напівсонну пісню джмеля)
( М. Стельмах).
</span>
Г. Немає правильної відповіді.</span>
Правильна схема:
<span><span>[…,
(як…),…], (коли…); […], (коли…), (коли…) і (…).
11. </span>Речення
з сурядним і підрядним зв’язком:<span>
</span>
Г. Задумувалась не раз Марія, чому такий добрий для неї цей
ледь похилий рудовусий чоловік, та догадатись було неважко (Р. Іваничук).</span><span><span>
12.</span> Речення зі сполучниковим і безсполучниковим
зв’язком:<span>
</span>
Б. Умерла пісня, що
гомоніла в селі вечорами, адже мусульмани не виходять із хат після заходу
сонця);
почала стихати українська мова на вулиці – розмовляти нею стало незручно перед
татарами; [татарки вороже дивилися на дівчат і молодиць, що <span>ходили з відкритими обличчями, тож, ідучи в
Бахчисарай на базар, українки
закутувалися в чадри, щоб не дратувати правовірних (Р. Іваничук).
</span></span>
1) Я зранку приймаю контрастний душ, він допомагає мені остаточно.
2) Його завжди виручав студентський квиток.
3) Оля вперше чула про баластні речовини.
4) Зап'ястні кістки з'являються не одразу.
1. Частина мови-іменник
2. Початкова форма іменника горішок
3. загальна назва
4. неістота
5.-змінний
6. назва предмету
конкретне поняття
9. -однина
10. Рід чоловічий
11. Відмінок називний
12. Відміна І
тверда группа