Головна думка: <span>ненависть, зневажливе ставлення до полонених німців змінюється на доброту, чуйність, співпереживання, бо простий німець — заручник фашизму. </span>
1. Літопис Григорія Грабянки — козацький літопис 2-їполовини XVII — початку XVIII століття2. Літопис складенийгадяцьким полковником Григорієм Грабянкою. Твір користувався популярністю серед старшини Війська Запорозького. У центрі уваги літопису події Хмельниччини 1648— 1654 рр. та Руїни. Оригінал твору не зберігся. Відомо близько 20 списків твору.3. Твір Грабянки значною мірою компілятивний. Головні джерела: спогади сучасників,літопис Самовидця; «Синопсис», якийдовгий час слугував свого родупідручником історії івитримав близько 30 видань, а особливо поема поляка Самійла Твардовського «Громадянська війна».4. Літопис Грабянки не є простим механічним зведеннямвідомостей, взятих із різних джерел. Це самостійний твір, в якому відчутне виразне авторське начало. Він описує історію з часіввиникнення козацтва і до 1709 року.5. У тексті літопису подається багато державних документів,гетьманських універсалів,актів, грамот.6. Вірші на герб Малоросійський Війська Запорозького воїн знаменитий Щохвилини ладен край свій боронити, І хоч супостата не зрить пред собою, Однак зброя завжди готова до бою. У повсталих сила полягає в тому, Що боронять волю батьківського дому.В першу-ліпшу хвилю стануть проти злого, Щоб не зріть в неволі нікого живого. Бо відомо здавна — справа пастуха Від отари гнати хижого вовка.7. Корисні посилання Стаття про Літопис Григорія Грабянки на україномовному розділі Вікіпедії http://litopys.org.ua/grab/hrab.htm Ізборник
Людину , яка бачить несправедливість и нічого не діє, щоб протистояти неї. Яка знає правду, і не хоче її розкрити , бо перш за все думає про себе. Коли людина має достатньо сили й розуму, але в ситуації де воно було б потрібне - не користується своими можливостями.
Що якщо потрапити в псіхічку то батькам дуже дорогой ціной-це
Але це тільки про Шевченка
Спочатку хочеться сказати, що Тарас Шевченко — один з най- талановитіших поетів свого часу. Він надзвичайно любив природу свого рідного краю, замиловувався нею, опоетизовував її у своїй творчості. Природа була для нього живою істотою, яка мала свої примхи, певні думки, яка мала свої страждання. Особливо ж мені хотілося б зупинитися на такій його поезії, як «Ой діброво — темний гаю!».<span>
Надзвичайноромантично зображує поет зміну пір року. Діброва в поезії постає молодою, вродливою дівчиною, яку увесь час вбирає у чарівні сукні її батько, темний гай:Ой діброво — темний гаю!Тебе одягаєТричі на рік-.. Багатого Собі батька маєш.Він то одягає її у пишне зелене вбрання, то в золотий, розкішний одяг, то в білосніжну, м’яку шаль.Тарас Шевченко був закоханий в українську природу. Він вважав, що немає у світі красивішого краю, чарівнішої природи, ніж природа України. Саме тому вона бачиться поетові рлюдне- ною. Мотив оспівування природи є наскрізним у творчості Тараса Шевченка. Через це його називають співцем рідного краю, рідної природи.'II варіантБільшість віршів Тараса Григоровича Шевченка присвячена тяжкій долі кріпацького люду, засиллю панів, боротьбі народу за своє щастя.Але є в нього й ліричні твори, де описується краса української землі. Серед них мені особливо подобаються «Сонце заходить, гори чорніють...» і «Тече вода з-під явора-..».Перший вірш сповнений спокою, тиші: ось закінчився ще один день, і все відпочиває:Сонце заходить, гори чорніють,Пташечка тихне, поле німіє,Радіють люде, що одпочинуть...Поет у думках лине на Батьківщину, згадує і такий знайомий садочок, і мальовничі хатки, і «поле, і гай, і гори». Колись він гуляв тут з дівчиною, зустрічав ранок. Чи пам’ятає ще вона його, чи ходить зустрічати зорю на небокраї?У цьому творі відображається внутрішній світ Шевченка, його любов до України і туга за нею.У вірші «Тече вода з-під явора-..» перед нами також постає мирна картина:Тече вода з-під явора'Яром на долину.Пишається над водою Червона калина.</span>
<span>Невеличкий струмок поступово перетворюється на повноводну річку, береги якої прикрашають гнучкі верби та лоза. В очеретах живуть качки, вирощують своїх діточок. А вода тече далі і край міста стає ставом. Щоранку сюди приходять за водою дівчата, співають пісень.<span>Шевченко в ліричних віршах не лише майстерно змальовує красу рідного краю, а й розкриває нерозривний зв’язок людини з природою. Я вважаю, що такі твори допомагають нам стати кращими і більш мудрими.</span></span><span>
</span>