Вже цими вихідними Україна святкуватиме 200-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка. Тарас Григорович Шевченко – великий геній українського народу. Він зробив неоціненний вклад в українську, а, на мою думку, і світову, літератури. У кожному вірші, великого Кобзаря, видно його любов до Батьківщини, до рідної землі. У своїх творах він переживає за людей, які тут живуть, переймається їхньою долею.
"Привіт Шевченко! Я твій земляк Українець. Я читав твої вірші. Читаючи деякі з них я зрозумів, що щоб тебе не спіткало на твоїй Батьківщині яке б лихо не трапилось всеодно ЛЮБИ ЇЇ. Бо вона як мати! Вона годує піклується про тебе. А деякі барани не дякують а зраджують її. Рідну матір! Мені дуже сподобались твої вірщі. Вони вміють надихати!"
В тому, що вони ставляться до природи, як до чогось найріднішого. Вони з ранку до ночі трудяться, аби вберегти природу.
Восени і горобець багатий
На сонці тепло а біля матері добре
Хто вранці плаче той ввечері сміється
<span>У лісі вовки виють а на печі страшно</span>
Кожен ставився порізноиу! Наприклад: Скрудж спочатку не любив різдво, адже тоді помер його найкращий друг, лише другорядні герої поважали та любили це велике свято. Я також люблю це свято!