Ответ:
Володимир Кличко
Олімпійський чемпіон з боксу 1996 року у надважкій ваговій категорії. Чемпіон світу з боксу у важкій ваговій категорії за версіями WBO (2000—2003 роки, 2008—2015 роки), IBF (2006—2015 роки), IBO (2006—2015 роки), The Ring (2009—2015 роки) і WBA (2011—2015 роки). За всю кар'єру зазнав лише 5 поразок, і після останньої з них вирішив завершити кар'єру в поточному році.
Объяснение:
Облітає листячко з кущів та дерев.Відцвіли тюльпани і нарциси. Відлітають у теплі краї шпаки і ластівки.Готуються до зимового сну медведі і ї жаки
Театр корифеїв — перший професійний український театр. Його було відкрито 1882 року в Єлисаветграді, і в цей рік український театр відокремився від польського та російського.
Засновником театру був Марко Кропивницький, що володів усіма театральними професіями. Після нього найдіяльнішим був Микола Садовський, що боровся за українське слово та український театр за часів їх заборони.
Із Театром корифеїв також пов’язані імена Марії Заньковецької, Петра Саксаганського.
Вистава «По ревізії» 1885 року. Стиль синкретичного театру, що поєднував драматичне й комедійне дійство з музичними, вокальними сценами, включаючи хорові й танцювальні ансамблі, вражав суто народною свіжістю й несхожістю на жодний існуючий театр.
Скрізь, де українські актори давали вистави, вони мали незмінний успіх.
1907 р. Миколі Карповичу Садовському вдалося відкрити в Києві постійний Український театр.У репертуарі театру були такі вистави, як «Запорожець за Дунаєм», «Продана наречена», «Галька», «Катерина», «Енеїда» Котляревського. Сміливою перемогою стала постановка українською мовою “Ревізора” Гоголя.
М.Садовський зробив свій стаціонарний театр по-справжньому народним не тільки в репертуарі, але й у доступності його відвідування. Ціни на квитки були значно нижчими за інші київські театри.
Театр Садовського проіснував сім років, до початку Першої світової війни, коли царською владою було закрито не тільки театр, а й усі українські газети, журнали, книгарні.
Надеюсь помогла
<em> Прислів'я про весну</em>
<span>Весняний день рік годує
Марець хватає за палець.
У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить, рве, зверху ллє, знизу мете.
Буває март за всі місяці варт.
В марець не замерзне й старець.
Уночі тріщить, а вдень плющить.
Як буде полоз вогкий, то й буде кінь мокрий.
До першого грому земля не розмерзається.
Прийде тиждень вербовий, бери віз, у дорогу дубовий.
Весна ледачого не любить.
Як почав орать, то в сопілку не грать.
Тому горе, хто мілко оре.
Як зорем мілко, та посієм рідко, то й уродить, дідько.
Де оре сошка, там хліба трошки.
Глибше орати — більше хліба мати.
Добре грунт угноїш — урожай потроїш.
Хліб на хліб сіяти — ні молотити, ні віяти.
Казав овес: сій мене в болото — буду я золото.
Казав ячмінь: кинь мене в грязь, то будеш князь.
Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.
Гречка каже: а мене хоч в золу, аби в пору.
Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде.
Хто сіє, той ся надіє.
До Миколи не сій гречки й не стрижи овечки.
<span>Сій овес у кожусі, а жито — в брилі.</span></span>