У повісті "Кайдашева сім’я" І. Нечуй-Левицький вивів цілий ряд виразних народних типів: старий Кайдаш, Кайдашиха, суворий Карпо й лагідний Лаврін, вередлива Мотря та тиха Мелашка.
<span>Сварки в родині Кайдашів викликані селянським малоземеллям, вічними нестатками та темнотою. Саме ці причини породжують взаємну заздрість, плітки, ворожнечу. Стара Кайдашиха й Мотря змагаються між собою за верховенство в господарюванні, за кожну зроблену дрібницю. В цій битві вони не зупиняються ні перед чим, знищуючи те господарство, за яке воюють. </span>
<span>Найбільше непокоїть усіх груша, яка росте на межі між городами. </span>
<span>Змальовуючи битву між Кайдашами, письменник застосовує гоголівський прийом, що створює виразний комічний ефект, який підсилюється контрастом між "високим" пафосним стилем і дріб’язковістю зображуваних проблем. </span>
<span>Сміх у повісті поєднується з сумом та співчуттям до селян-трудівників, які обкрадають своє життя дрібними інтересами. В останній редакції сварка через грушу закінчується примиренням, оскільки дерево всохло. В першій редакції стосунки в родині Кайдашів загострювалися, бо груша все більше розросталася. </span>
<span>Письменник показав усю безвихідь дрібновласницьких відносин, що призводять до постійних сварок у родині. </span>
Різдво це надзвичайний празник що приходить один раз на рік.
Він був добрим та чуйним хлопчиком.Михайло був допитливою дитиною.А особливістю його було те,що він мав добре серце.Любив тварин.
Дед бочонок это аптекарь . к нему ставились отлично , потому что он всем помогал и не бросал в трудные моменты ..
<span>1)Сирота Климко
2)Сгоревшая станция
3)Жестокие итальянцы
4)учительница Климко и Зульфата
5)Помощь маленькой девочке
6)Не ожиданная горячка
7)Добрая тетя Марина
8)Климко возращаеться домой
9)Итальянец и выстрел
10)Не справедливый обрыв жизни Клымко.
</span>