"Последний день Помпеи" Брюллова.
Впервые я познакомилась с этой картиной в детстве, мне было около 5 лет.
В квартире моей подруги я увидела репродукцию картины, а ее бабушка
рассказала нам, что на ней изображено. Недавно я наконец-то смогла
увидеть этот шедевр вживую в Русском музее и была потрясена. Я не
ожидала, что картина такая огромная. От нее исходит невероятная и
пугающая энергетика. Я смотрела на нее, как зачарованная, и не могла
отвести взгляд.
Мораль така, що задопомогою звязків можна вислизнути з любої ситуації.
У своєму дитті кожна людина йле до своєї мети... Поки що я навчаюся в школі, а на майбутнє у мене великі плани. Я мрію стати профі у власній справі. Я хочу стати бізнесменом. і я стрімко тягнуся до цього! я розумію що мені треба невпинно працювати над собою, над можливостями..... але я вірю що я досягну висот своєї мрії
В наш час вже ніхто не вважає за чесноту скромність чи покірливість. Багато хто із сучасних жінок має, як кажуть, «чоловічу вдачу»… Але ж образ Соломії захоплює насамперед тим, що її мужність була зумовлена високим ідеалом, її наполегливість на шляху до поставленої мети була духовною потребою, прагненням волі як необхідного елементу гідного й щасливого життя. Не так часто зустрічаються постаті, у яких сила поєднується зі справжніми цінностями. Мабуть, Соломія приваблює й зачаровує читачів не лише силою своєї особистості, а й духовністю своїх переконань, моральною красою. Мені дуже сподобався образ Соломії, я вважаю, що він може слугувати прикладом і сучасному жіноцтву, прикладом поєднання краси внутрішньої та зовнішньої із незламною вдачею, із прагненням домогтися справедливості навіть такою дорогою ціною…
<span>на громадський суд....
</span>