для таво что-бы тебе помогти мне нужно прочитать Щедрий вечир,добрый вечир
Павло Судак, або просто Павлусь — пятнадцятирічний хлопець, головний герой повісті "За сестрою."Павлусь - нащадок козацького роду Судаків, і, коли на його долю випадає складне випробування, він веде себе достойно, як справжній казак. Павлусь жив з дідусем, матір’ю та сестрою Ганнусею у селі Спасівка. Однако ж одного дня все життя його пішло шкереберть. Хлопчик втрачає рідних, а Ганнусю татари забирають у полон.
Павлусь вирушає в далеку, дуже небезпечну мандрівку до Криму за сестрою. На шляху до Криму він здолав чимало перешкод. При цьому Павлусь не втратив гідності, гідно переніс усі випробування, допомагав іншим людям у скруті.
Завдяки своєї сміливості, мужності та кмітливості хлопець врешті-решт досягнув своєї мети: знайшов свою сестру. Девлет-ґірей відпускає хлопця з сестрою з неволі з охоронною грамотою, щоб їх дорогою пропустили татари. Він визнає: «Добре в тебе серце, хлопче!».
Незважаючи на свій юний вік, Павлусь показав себе гідним нащадком козаків-запорожців, вірних оборонців рідної землі.
<span>Порядні люди поважають нас за наші чесноти, а натовп - за прихильність долі.</span>
Те що, ми повинні любити свою Батьківщину, цінити її і зберігати спокій та мир в рідному краю.
<span>Мова — це найцінніший скарб, її не можна ні з чим зрівняти. Вона це джерело, яке ллється в наші світлі голови і втамовує нашу розумову спрагу.Завдяки мові ми спілкуємося, за допомогою неї ми пристосовуємось до сьогоднішнього життя. Словом можна вознести до небес, словом можна також і вбити. Недарма кажуть «слово не горобець — вилетить не спіймаєш», ми повинні цінити мову, і розуміти, що й кому ми говоримо.Я не уявляю свого життя, якби я була б німою, адже мова це колискова життя.</span>