В мене досить часто виникає таке запитання: чому ми потребуємо знати історію власного народу?
І лише нещодавно я змогла(зміг) знайти відповідь. Ми безсумнівно повинні вивчати основні дати, героїв історії, котрі дозволили нам жити у вільному суспільстві.
Адже історія - це не просто твір-опис чи розповідь. Це наше минуле, завдяки якому ми маємо шанс на майбутнє.
Та й не секрет,що події повторюються. І для того щоб не наслідувати помилок наших попередників, ми повинні знати про їхні подвиги та, безсумнівно, провали. Адже хто не робить помилок? Напевне немає таких людей. Але ми повинні вчитися не лише на власних негараздах, але й зважати на недолугі вчинки інших та намагатися їх не повторювати.
Та й не лише в провалах попередників суть. Хіба це не цікаво знати про історію власного народу? Як він зародився, зростав, виживав та досягнув сьогодення? Для мене це надзвичайно захоплююче,і я вважаю, що це корисно для теперішнього покоління. Проте звісно ж кожен вирішує самостійно!
1.Шумний вітер у теплий день тривожив літній спокій.
2.У осінню пору здавалось, що місяць дружить з зорями.
3.У весняному садку чути, як ніби сміється сонце із рудих троянд.
1.Я з батькми поїхав до бабусі в гості.
2.Дима як ти провів свої каникули ?.
3.Миша іди прибери олівці зі стола!
Ні води, ні хліба, ні зернятка не мали тоді раби.
Ні сльози, ні жаль, ні слова не допоможуть мені вилікувати душевну рану.
<span>Дениско наче в рот води набрав: не звертався, не обзивався ні на кого не дивився.</span>