Неохайний,роспущений,непосидючий
Объяснение:
Однозначні слова:скверику та зустріли
Калина - національний символ українського народу. Вона чарівна в усі пори року. <span>Це невеличке деревце яке влітку пишне та зелене, а восени - жовтогаряче. Цвіте калина навесні буйним білосніжним цвітом, а згодом </span>на гілочках з`являються кетяги малих круглих ягід зеленого кольору, які восени наливаються соком та <span>дозріваючи червоніють. </span>Після перших заморозків ягоди морщаться, проте стають дуже солодкими. Їх обожнюють птахи.
Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.
«А я вже перехватив».— «Як?». — «Та з'їв окраєць хліба, та дві паляниці, та два решета гнилиць».
Артіль міцна, як всі за одного, а один — за всіх.
Аршин на піджак, а два — на латки. Багач! Його сусіда чотирма волами оре! Балакала-говорила сім мішків гречаного Гаврила. Біда біду перебуде — одна мине, десять буде. Брехень багато, а правда одна. В ліс їдуть, а на трьох одну сокиру беруть. В роботі «ох», а їсть за трьох. Вила гострі, а не один кінець мають. Вип'є і з'їсть за трьох дурних і за себе, четвертого.
До 1-ї відміни належать іменники жіночого, чоловічого і спільного роду, що в називному відмінку однини мають закінчення -а, -я: хмара, мова, суша, рілля, надія, Марія, Олекса, Ілля, староста, сирота, розбишака, бідолаха.
У межах 1-ї відміни виділяють три групи: тверду, м'яку і мішану.
До твердої групи належать іменники з основою на твердий приголосний (крім шиплячих): борозна, кобза, порада, химера, пара, копа, сваха, панна, Ольга, Микита, Людота, вереда, плакса
До м'якої групи належать іменники з основою на м'який приголосний: скриня, кав'ярня, зброя, дзвіниця, грибниця, богиня, красуня, господиня, молодиця, Марія, Вікторія, півонія.
До мішаної групи належать іменники з основою на шиплячий приголосний: огорожа, калюжа, пожежа, сторожа, круча, онуча, свіча, тиша