Щастя для людини це сама драгоцінна ємоція. Коли ми щасливі, то і ті кто знами спілкується теж стає щасливим. Щастя - це найцінніший подарунок у житті людіни.
Нас доїдає холод зимовий
бо скінчився ліс сосновий
сумно зтлів,.. як зайчик
на кострищі побігайчик
Досить таки важко, серед усього розмаїття шедеврів української літератури, обрати один твір, якому можна віддати перевагу, бо кожен твір по-своєму гарний і кожен твір несе в собі певний емоційний заряд, основну думку, те що хотів показати автор. Проте, особисто в мене, зі словосполученням «мій улюблений твір» асоціюється «Лісова пісня» Лесі Українки. Ця на диво сильна людина, видатна особистість та одночасно прекрасна письменниця зробила великий внесок в розвиток літератури, всі її твори є змістовними та містять багато філософських, психологічних та історичних аспектів. Драма-феєрія «Лісова пісня» захоплює з перших рядків. Разом з героями твору читач занурюється в незвичайний, дивовижний світ магії та чудес, який гармонійно переплітається зі світом людей, з їх повсякденними справами, звичними проблемами. Мова драми також казкова, авторка збирає слова, наче перлини чи дорогоцінне каміння, а потім робить з них чарівне намисто, яке з неймовірною легкістю огортає читача. Чого варті самі лише описи головних героїв «Лісової пісні», наскільки шанобливо і витончено зображено природу в різні пори року, Леся Українка показує все живим, все в її творі має свою душу, і Вітер, і Річка, і Поле… Справедливо і чесно відображаються відносини між дійовими особами драми.
<span> В «Лісову пісню» просто неможливо не закохатися, це дійсно окремий світ, який дає змогу відволіктися від буденних негараздів та відправитися разом із героями твору в велику, незбагненну країну мрій, спогадів та почуттів. </span>
Говорять,добро i краса-основа життя. Але менi здаеться що це не точне висловлення тому-що людина може бути взовнi гарна а у серединi -дуже пiдла та егоïстична.Так,бувало що колись краса рятувала свiт але це не означае що так буде завжди. (Абзац) Ось наприклад Ява та Павлуша вiрнi друзi,зовнi
обичнi селянськi дi ти, школяри... А в зонi друзi не розлий вода.Не зважаючи та те-що вони постi йно сварятся,на наступний день вони знову найкращi друзi. Така дружба трапляеться дуже рiдко,ось чому треба береги дружбу
У творі "Гусі- лебеді" йдеться.Про хлопчика Михайло,який був з бідної сім'ї,але в нього було дуже добре серце,хлопець дуже хотів навчатися, він дуже любив свою сім'ю.І коли вони їздилии з дідусем за книгою,в дідуся вистрелив бандит.Хлопчик Михайлик дуже плакав,і в кінці твору в нього не було чобіт,і його дядько сказав,що головне голова,а не чоботи,і відніс його на руках,босим до школи.(батько був в ввд'їзді)