Сніжинки падали, і<span> запорошені стежки були розквітчані слідами численних людських ніг . Сьогодні снігу випало чимало, проте дітвора ще не катається на санчатах.</span><span>
<span /></span>
<span>1.Веселка, овіяна вітром, в моїх зацвітає очах (А. Малишко).
2. На темному небі нерухомо застигли химерні клаптики хмар, посріблених промінням місяця (Ю. Збанацький).
3.Безмежний степ, ужитий снігом, спав (М. Старицький).
4.) Листя стало схоже на гору хрумкого печива, посипаного цукровою пудрою.
5.Біля входу в парк, порослого високою травою, панувала тиша.</span>
<span> "сирота - без роду, без племені, без талану і без приюту"</span>
Купи собі куртку, кеди, абощо
Середина, життя, математика, титан, вишневий, тримати, приклеїти, минуле, пенал, Земля, зелений, весняний, степи, великий, весло, сестра, щебетати, реготати, перо, темненько, верба, клекотіти, шептатися, синіє. Це якщо просто слова, а якщо твір то. Ось. Вечоріло. Над річкою звисав білястий туман, піднімався над берегами і плив на поля. Підпадьомкав одинокий перепел. Скрипіли навантажені вози. Між оселями замигтіли вогники. На вулиці пахло колоссям. З дворів тягло свіжоспеченим хлібом. Скрипіли журавлі. Річка обгинала село. По той бік темніли стомлені дуби. В темряві ледь вирізьблювалися обриси хат. На схилі гори зводилися високі тополі. Над водою чорніли верби.