За кілька днів - всі слова окремо.
<span>Справжня людина – це, мабуть, чуйна і обачна людина, яка вміє бачити прекрасне і робити добро. Вона не прагне виділятися, хоча в душі знає, що чимось не така, як всі звичайні люди. Ця люди</span><span>на вміє творити. Не важливо, що. Але те, що вона робить, завжди естетично виразне. Вона цінує друзів, поважає старших і вірить у щастя.</span>
<span>Не знаю навіть, чому, але у цієї людини повинна бути приваблива зовнішність. Бо гіpко, на мій погляд, людина буває ідеальна всередині, а потворна – ззовні. Її зовнішність повинна вабити, притягати, а не відштовхувати.</span>
<span>Часто ми говоримо: «ти справжній друг», «ти справжній герой». А чи задумувалися над тим, яка це людина – справжня і як нею стати? Для мене це Людина з великої букви, яка робить користь і собі, і ближнім. Вона повинна творити добро. І не тільки в умовах лихоліття. Хіба мало випробувань в</span>
Ответ:
Поширені мають легку будову
Ответ:
Тут пахло нагрітою землею, соняшниками, кропом. Жалем здавило серце. В душі заніміло та стерпло. Повіяло осінніми вітрами. Вітром шпурляло у вікна сніжинки. В залі було затишно. Василині чомусь було соромно.
Чайка — безпалубний плоскодонний човен запорізьких козаків XVI—XVII ст. у
вигляді величезної видовбаної колоди, по бортах обшитої дошками.
Довжина –
близько 18м, ширина й висота бортів – до 4м. Ззовні бортів для
збільшення остійності і плавучості кріпився очеретяний пояс. Човен мав
поперечні переборки і лави, щоглу з вітрилом, 10-15 пар весел, носовий і
кормовий рулі, уміщав до 70 чоловік. Озброєння – 4-6 фальконетів
(гармати калібром 30 мм.). На борту був запас зброї та провіанту
достатній для тривалих морських походів. Тут зберігали провіант,
боєприпаси й зброю. До кожного кінця човна прилаштовували окреме стерно,
завдяки чому чайка в будь-який момент могла змінити курс на 180
градусів.