Яке це щастя, коли всі навкруги живі та здорові!
Це справжня радість, яку не можна зрівняти ні з чим!
<span>В садку червоніють яблука, красуються грушки, достигають сливи. Це дари щедрої господині-осені. </span>
<span>Оксамитовий запах осені відчувається скрізь. Проте найбільше його чути в по¬вітрі. І тоді здається, ніби то сама осінь пливе по вулицях, лоскочучи перехожих легенькими павутинками бабиного літа. А птахи тим часом починають збиратися у далеку подорож. Вони незабаром полетять у теплі краї на зимівлю і повернуться тільки навесні. На дахах будинків, правда, ще можна побачити десятки ластівок. Весело щебечучи, вони немов прощаються зі своїм рідним краєм... </span>
<span>Недарма кажуть, що осінь — золотокоса красуня. Після її приходу увесь ліс став немов золотавий. Стрункі берізки вдягли гаптовані золотом сукні. Тепер їхні розкішні шати виграють і сяють на сонці. А ось гордо стоять могутні велетні. То дуби. Лиш де-не-де багряніють красені-клени. Пишається своїм вбранням і кали¬на... А ще в лісі можна знайти безліч грибів та ягід. </span>
Так, це складне сполучникове речення. Воно складене із двох простих речень та сполучене сполучником і: "Кричали десь над Ніжинком сичі" і "<span>небо в сад обтрушувало зорі"</span>
Рим були у використанні, наступний іменування: Святий Януарій, Februarius, Марсовому полі, Aprilis, Майус, юний, Kvintilis, Sekstilis, Вересень, Жовтень, Листопад, гру.
Звучить знайомо, чи не так? Багато хто з них мігрують у європейських мов. І зараз ми називаємо першого числа місяця, в січні, британські, німці протягом січня, француза, італійці gennaio Жанв'є.
Але перш ніж ми прийшли до цих назв, в Росії були використані інші.
У - префикс
Сія - корень (Не уверена)
Н - суффикс
А - окончание