Я люблю собак. Собаки-найвірніші створіння на нашій планеті.Це єдині тварини які люблять свого господаря більше ніж самого себе.Собак є багато різних порід . Вони є великі , середні та мініатюрні. найбільше мені подобаються середні та великі . Мої улюблені породи це англійський кокер спаніель (у мене є) , сибірський хаскі , німецька вівчарка , золотистий ретрівер ,новошотландський ретрівер ,РОС , лабрадор ретрівер ,сенбернар , ньюфаундленд , кавалер кінг чарльз спаніель , королівський пудель , бордер коллі , довгошерстний коллі, самоїдська лайка...
Ліс собливо красивий в сонячні морозні дні.Сріблястий сніг переливається під променями сонця. Над лісовими стежками білими арками зігнулись під вагою інею стовбури молодих дерев.Ялинки одягли ошатні білі шапці. Раптом зірветься така біла шапка з верхівки високої ялини й розси плеться сріблястим білим пилом (3 журналу).
Рід, число, відмінок прикметників:
Красивий - чоловічий рід, однина, н. В.
Сонячні, морозні-чоловічий рід, множина, зн. В
Сріблястий- чоловічий рід, однина, н. В
Лісовими- жін. Рід, множина, ор. В
Білими-жін. Від, множина, ор. В.
Молодих- сер. Рід, множина, р. В.
Ошатні, білі-жін. Рід, множина, зн. В.
Біла- жін. Рід, однина, н. В.
Високой-жін. Рід, однина, зн. В.
Сріблястий, білим-чол. Рід, однина, ор. В.
Почнемо із бібліотек.
Плюси:
Фонди цих закладів мають дуже багато інформації і знайти можна практично все що захочете;
Ви не сидите і не втикаєте в монітор, а спілкуєтеся з людьми і тим самим розвиваєте свою мову і культуру;
Ви читаєте книжки чи журнали і тим самим розвиваєтеся;
Є можливість познайомитися з людьми.
Мінуси:
Потрібно кудись іти, краще вже вдома сидіти;
Треба питатися працівників бібліотеки, де модна знайти потрібну інформацію, переглядати каталоги і так далі;
Не факт, що Вам у читальному залі буде хтось заважати зосередитися.
Інтернет
Плюси:
Досить швидкий пошук інформації: зайшов в пошукову систему, набрав тему і Вам вибило список сайтів, де можна знайти подібну до вашого запиту інформацію;
Нікуди не потрібно йти, сів у хаті що хочеш, то і робиш.
Мінуси:
Великий мінус, що не завжди є необхідна інформація у всесвітній павутині;
Деякі теми Вам пропонують купити за гроші;
На мою думку,інтeрнeт важлива річ,алe коли ти в бібліотeці читаєш книжку,цe зовсім іншe відчуття.
Комп’ютери чи книги? Книги чи комп’ютери? Що ж заслуговує на більшу увагу? Що займає важливіше місце в нашому житті? Мене відверто дивують люди, які все ж намагаються виділити для себе з цих двох незамінних речей щось краще, головніше. Не розумію, як можна обрати щось одне між двома найавторитетнішими джерелами інформації усіх часів. Тому, я вважаю, що і книга, і комп’ютер в найближчому майбутньому не здадуть своїх позицій і займуть однаково важливі місця в житті кожного з нас.
По-перше, книга завжди залишалась вірним супутником інтелігентної, освіченої людини. Цікаво те, що друкований матеріал, поданий у такій формі, часто виконує роль доброго друга, який не тільки розширює твій світогляд, а й може розважити в холодний зимовий вечір чи навіть врятувати від небажаної самотності. Мабуть, хтось зі мною не погодиться, але книга все ж може змінити життя. Звичайно, вона не перевертає його з ніг на голову, але, зазвичай, потрапивши в потрібний момент у руки потрібної людини, сприяє її розвитку та неодмінному швидкому вдосконаленню. Тому і в наші дні популярною залишається стара, невмируща мудрість: «Книга — джерело життя».
Яскравим прикладом, який вдало ілюструє наведений вище аргумент, є події, змальовані в романі Павла Загребельного «Диво», де частково порушено питання ролі книги в житті людини. Маленький хлопчик Ярослав народився кульгавим, а все своє дитинство він сильно хворів. Тому увагою батька був трохи обділений. Князь Володимир не хотів допомагати йому вивчати військову справу, брати з собою в походи. Тому єдиною розрадою хлопця залишалось читання книжок. Оця повага та любов до книг змінили Ярослава, довгі години, проведені над книжками, дали свої результати. Отримавши отой колосальний багаж знань, Ярослав став найосвіченішою людиною у своїй сім’ї, а потім і в цілій країні. Адже саме він зумів зайняти Київський престол незадовго після смерті батька. А ім’я, яке дав йому народ, говорить саме за себе, бо саме цього чоловіка ми знаємо як Ярослава Мудрого.
По-друге, не можна ігнорувати й інше, не менш важливе джерело інформації — сучасний персональний комп’ютер. Цей пристрій є у кожному домі, офісі, магазині, навіть класній кімнаті. Ця багатоопераційна система дозволяє нам знаходити, поширювати, аналізувати, створювати, редагувати й просто отримувати потрібну інформацію, людям не потрібно навіть виходити з власного будинку. Тому роль цього диво-винаходу неможливо переоцінити на сучасному етапі розвитку суспільства.
Осінь. Напевно, немає жодної людини, яка б не любила таку прекрасну пору. З року в рік приходить золотоволоса красуня на зміну теплому літечку. Бере свої пензлі й хутко починає розфарбовувати кожен листочок. Бачили? Багряний, золотий, помаранчевий, жовтий – яких тільки кольорів не шкодує пані Осінь. З особливою ніжністю ставляться до осені художники. Ось, наприклад, взяти відому картину народного художника Федора Манайла «Золота осінь». Яка ж вона прекрасна ця осінь на полотні. Красується собі різними барвами, випромінює світло та спокій. На картині зображено могутній ліс, який вже давно встиг увібрати всі яскраві кольори. За лісом заховалися височенні карпатські гори. Видно, як снігом трохи притрусило схили. То нагадування, що вже скоро повіє холодом. А ось, в центрі картини, тече кудись вузький струмок. Вода в ньому також уже давно холодна-холодна. Тільки берізки не бояться того холоду. Пускають свої листочки на воду. Пливуть ті листочки, схожі на кораблики, за швидкоплинною течією. Ген біля лісу ледь визирають хатки. Вони також відчули подих осені. Стоять собі одна біля одної, туляться, доповнюючи загальний образ. А над лісом легенький вітерець приніс важкі сіруваті хмари. От-от піде рясний дощ. Художник зумів неймовірно точно передати всю ту красу, якою володіє наша Батьківщина. Тому від картини віє любов’ю, ніжністю, трепетом. А яскраві кольори допомагають насолодитися незабутніми хвилинками поряд із прекрасним.