<span>Захоплива героїко-романтична повість А. Чайковського «За сестрою» розповідає про страшні напади татар на українські землі, про те, як брат вирушив на пошуки сестри, що потрапила в полон. Павлусеві довелося виявити велику сміливість, витримку, кмітливість, щоб потрапити в Крим і знайти спосіб урятувати сестру. У які б скрут ні обставини не потрапляв хлопець, він ніколи не втрачав почуття людської гідності, не зраджував християнської віри. Це допомогло йому вистояти й досягнути мети, незважаючи на його молодий вік.</span>
Рима - повтор звуків у кінці рядків.
Дніпрі⇒ старі, горі;
гіллі ⇒ імлі, седлі, чималі;
важкі ⇒ тяжкі, легкі, слабкі.
<u><em>Моя рідна Україна - це земля на якій я народився і живу, це земля моїх дідів та прадідів, які прагнули до волі та кращого життя. Яку я бачу свою країну у майбутньому ? Я бачу її країну щасливою , стабільною та вільною.Я хочу щоб моя країна була вільною і єдиною країною . Я хочу щоб моя країна мала хорошу владу . Я хочу щоб люди які стояли на майданах у Києві , Львові , Донецьку , Харкові та інших містах були щасливі за свою країну , за те яка вона була і якою стала . Я мрію що все таки моя країна у майбутньому буде незалежною державою .Вірю і знаю - Україна у майбутньому стане прекрасною та сильною державою. Де її будуть поважати та цінувати не тільки в Європі, а й у цілому світі!</em></u>
<u><em> ********* ********** ********************* ****************</em></u>
<u><em>Моя родная Украина - это земля на которой я родился и живу , это земля моих дедов и прадедов , которые стремились к свободе и лучшей жизни. Какой я вижу свою страну в будущем? Я вижу ее страну счастливой , стабильной и свободной .Я хочу чтобы моя страна была свободной и единой страной. Я хочу чтобы моя страна имела хорошую власть. Я хочу чтобы люди стоявшие на площадях в Киеве , Львове , Донецке , Харькове и других городах были счастливы за свою страну , за то какая она была и какой стала . Я мечтаю что все-таки моя страна в будущем будет независимым государством. Верю и знаю - Украина в будущем станет прекрасным и сильным государством. Где ее будут уважать и ценить не только в Европе , но и во всем мире!</em></u>
Соціально-психологічний роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»<span> розкриває широку панораму життя українського села. Кілька поколінь проходить перед нашими очима. 3-поміж великої кількості персонажів звертають а себе увагу </span>образи трьох жінок<span>. Кожна з них ніби представляє своє покоління: баба Оришка, дочка її Мотря та Галя Ґудзівна, Мотрина невістка. Доля кожної З них тісно пов'язана з долею Чіпки Варениченка — головного героя роману. </span>
<span>З дитячих літ Чіпка виніс найтепліший спогад про бабу Оришку. Вона була дитині єдиним порадником, добрим ангелом і вихователем. Поки Мотря, Чіпчина ати, наймитувала, баба Оришка і доглядала хлопчика, і знайомила з навколишнім світом, і звеселяла онука казками., </span>
<span>Після смерті баби Оришки найближчою для хлопця залишилася мати. Маленький Чіпка недолюблював її, бо вона завжди була виснажена працею, втомлена і від того сердита. Тяжке було Мотрине материнство. Не знала вона щастя дівчиною, не знала жінкою, не судилося зазнати його й матір'ю. </span>
<span>Минав час. Чіпка підростав, і Мотря почала плекати щиру надію на сина. Тому, коли Чіпка невсипущо дбав про господарство, розумом своїм і золотими роботящими руками множив його, Мотря несказанно раділа і тяжко сумувала, коли син її кривдив... Панас Мирний психологічно точно написав про це: «Тільки одна мати вміє разом кохати свою дитину й ненавидіти, жалкувати й проклинати...» </span>
<span>Психологічно достовірно розповідає письменник про останній драматичний крок жінки. Не витримала Мотря страшних випробувань, не змогла примиритися з кривавими розбоями, в яких брав участь Чіпка. І, незважаючи на любов до свого єдиного сина, вона йде у волость і викриває його злочини. Не змогла вона мовчати, переступивши через власну совість, через народні етичні норми. </span>
<span>Не менш трагічно розкривається перед нами і образ Галі Ґудзівни. Розбишацька дочка, єдина дитина колишнього москаля Максима, злодія і п'яниці, вона від самого народження зростала в достатку. Але душа її, що залишилася чистою і незаплямованою серед багна, ненавиділа оцей достаток, надбаний грабунком на чужих сльозах. У цьому образі втілено народні прагнення до чесного трудового життя, до краси і сердечності, ніжності та вірності. Панас Мирний симпатизує Галі, підкреслюючи зовнішню її красу («...біле, рум'яне личко, очі оксамитові, чорні»), доповнюючи внутрішньою красою, що гармонує з мовою героїні, яка «щебече, як ластівочка». Ось такою постає перед нами «польова царівна» Галя. Для неї Чіпка став причиною і щастя, і болю, і загибелі. </span>
<span>Жіночі образи в романі Панаса Мирного сповнені трагізму. Жінки не в змозі змінити своєї долі. Кожна з них, як може, намагається врятувати Чіпку, але всі зусилля виявляються марними. Доля їхня несе на собі сумний відбиток, накладений тяжким, жорстоким життям і несправедливістю, яку вони надто часто зустрічали на своєму шляху. </span>
План до твору Я. Стельмаха «Митькозавр із Юрківки або химера лісового озера». Розділи «Який проливає світло на наших пращурів і ще на дещо. Ну й Митько!» і «Операція «курка» провалюється разом із дідом Трохимом»Розділ VI, який проливає світло на наших пращурів і ще на дещо. Ну й Митько!
1. Розмова хлопців з бібліотекаркою.
2. Цікаві факти при гігантських химер із бібліотечних книжок.
3. Висновок про лісове озеро.
4. Друзі на крок від великого відкриття.
5. Вдень – бібліотека, ввечері – озеро.
<span>6. Розгадка назви села.</span>