Він думав що коні поїду і вже вже не повернуться йому було дуже шкода
Григорій Квітка-Основ'яненко першим в історії української літератури утвердив оповідну манеру письма, за що Т.Шевченко назвав його "батьком української прози". За словами І.Франка, Квітка - "творець людової повісті, один із перших того роду творців у європейських письменствах".
Смілива зозулька
Ведмежата
Під зеленим шатром лісу
Хто ж винен?
Хто це такий?
Осінь
Здрастуй, зимо!
І трапиться ж отаке.
Не забув
А він вже вдома
<span>Повінь</span>
Історичною основою твору є події , що відбулися після Переяславської угоди 1654р. Боротьба за гетьманування після смерті Б. Хмельницького стала гострою , як ніколи до того. Від різних соціальних груп були висунутими на гетьманство Павло Тетеря , Яким Сомко й Іван Брюховецький . Отже, претендентів було троє , а булава одна. На Чорній Раді гетьманом було обрано підступного Брюховецького. Переможець скарав Сомка та його прибічників на горло.
Мені найбільше сподобався Собакевич . В нього були гарні господарі. Особливо виділяється момент коли він ховався в кущах, а Яришко не міг його зловити. Собакевич мав гарний бант синього кольору, який дуже йому личив. Якщо ви не знали то мій улюблений колір також синій, тому Собакевич найкращий герой в повісті "Яришко. Всеволод нестайко."