1. Ті, що пишуться разом: вголос, догори, назустріч, насилу, скраю, мимохіть, щонайкраще, абикуди, анітрохи, щоночі, якнайдовше, надвоє, утрьох, безперестанку, усередині, позавчора, привселюдно, чимраз, помаленьку.
2. Ті, що пишуться окремо: таким чином, тим часом, по суті, на жаль, раз у раз, сам на сам, поки що, без жалю, на совість, уві сні, як слід, кінець кінцем, без ліку, в основному, на жаль, до речі.
3. Ті, що пишуться через дефіс: будь-де, хтозна-як, тишком-нишком, по-українському, по-латині, по-перше, куди-небудь, хтозна-коли, так-то, по-нашому, на-гора, по-господарськи, пліч-о-пліч, як-не-як, вряди-годи, зроду-віку, всього-на-всього.
У зівяли апостроф,дерева 1 літера е, безгоміння подвоєння
Відповідь:
Персоніфікації:
1) Грала роса,
2) Усміхалась краса,
3) Палала троянда,
4) Пролетів час,
5) Cпускається нічка,
6) Вітер зітха та сумує.
(Інформацію взято з ресурсу <u><em>http://8next.com)</em></u>
<em>Кожна людина не хоче старіти,бо старість - це слабкість, хвороби, іноді самотність. Але старі люди,про яких дбають молодші члени сім'ї,не почуваються немічними й покинутими. Піклуватися про тих,хто свого часу дав нам життя і виховав,природно. Коли стара людина відчуває, що її люблять і цінують, потребують її мудрої поради, вона живе спокійно і радіє, <u />що виростила гідних нащадків.</em>
Фразеологізм "П'яте колесо" (до воза) означає хтось або щось зайве, не потрібне у даному випадку. Коли щось не потрібне, про це говорять "потрібний як п'яте колесо до воза."
У такому ж випадку говорять: "приший кобилі хвіст", "потрібний як собаці п’ята нога", "потрібний як лисому гребінь".
Твір
Микола не любив математику. "Знов завдання не зробив, горе моє?" - дорікала йому мама. "Навіщо мені ця математика?" - засопів Миколка. "Я актором хочу стати, так що потрібна мені ця математика, як п'яте колесо до воза". "Так ти зараз хочеш актором стати, а пройде час, може, і математиком захочеш бути, фізиком або програмістом", - сказала мама.