Теплий дощ застав і птахів, і людей серед поля. досі кожному сниться домівка колишня і лелече гніздо на дуплистій вербі. мати дала нам і сонце, і долю. тут живуть мої старі батьки і мене у гості виглядають. молодь вийшла у.... погуляти, поспівати і пожартувати
Н.в - чотири цілих п'ять десятих
Р.в - чотирьох цілих п'яти десятих
Д.в - чотирьом цілим п'яти десятим
З.в - чотири цілих п'ять десятих
О.в - чотирма цілими п'ятьма десятими
М.в. - (на) чотирьох цілих п'яти десятих
Сонце кругле жовте жарке и без ньогу мы бы померлы
<span>Тополя в небо руки підійма
Край села стоїть одинока тополя. Товстий стовбур, вкритий порепаною корою, нагадує про її поважний вік. Довге гілля тягнеться вгору, немов тополя підіймає руки до неба. Зелене листя шумить, шелестить на вітрі, наче про щось розповідаючи. В густих гілках поселилася зграя ворон. Щодня величезною хмарою здіймаються вони в небо, застилаючи його чорним мороком. А з настанням сутінок повертаються до тополі, як до рідної домівки.
Стоїть тополя, наче одинокий вартовий на краю всесвіту. Як пам*ятка історії, як нагадування про старі славні часи гетьманів та козаків.
</span>