Мене заxопив вир<span> сумниx думок .
Я впала в вир.
</span>
Вірно можна тільки кохати, а відповідь буває лише правильна.
Ответ:
Объяснение:
Осінь помітно віддає свої права зимі. Вранці зовсім холодно, де-не-де лежить паморозь. Вдень сонечко наче і намагається нагріти повітря, але, мабуть, не вистачає вже в нього сили. Скрізь відчувається крижаний подих зими. Починаються найкоротші дні й найдовші ночі. Сонце нижче опускається над небосхилом.
За ніч на небі зібралася сила-силенна хмар, а вранці, мов пір'їночки, посипалися з них маленькі сніжинки. Вони, наче танцюючи, падали на землю і стелилися білою рівною ковдрою. Від цього дивовижного падіння сніжинок на душі було радісно, бо ось він, нарешті, перший сніг, і якось сумно,— бо це вже певна прикмета, що скоро почнуться морози.
Вранці виглянуло сонечко — і сніг потроху почав танути. Це так завжди буває, адже це тільки перший сніг. Але люди, особливо діти, раді першому снігу. І пригадуються слова Л. Глібова із поезії "Земна пісенька":
Зимонько-снігурочко,
Наша білогрудочко,
Не верти хвостом,
А труси тихесенько,
Рівненько, гладесенько
Срібненьким сніжком.
Нещодавно я прочитала про дивні квіти. Вони “їдять” комах. Я розкажу про деякі з них.
Так квітка мухоловка має спеціальні пахучі капкани. Комаха сідає на них, а вони миттю закриваються. Ця квітка стала персонажем багатьох комп’ютерних ігор. А квітка росичка використовує клейку речовину. Її краплі нагадують ранкову росу. Комаха сідає на такий листок і міцно приклеюється до нього.
Таких дивних квітів є досить багато. Ось якою цікавою і різноманітною є наша чарівна природа.
<span>
Прислівники, утворені злиттям з іменником, який уже не вживається: навпростець, восени, дощенту.</span>