Відповідь:
Якби я змогла б поговорити з героЇнею твору "Катерина", то я б сказала ій:
Послухай, мені неймовірно жаль, що тебе спідкали такі жахливі життєві першкоди, але зараз, перед тим як зробити свій останній вибір який на данний момент застряг у тебе в голові, будь ласка згадай про єдину маленьку людинку яка в тебе залишилася- це твій Іванко, чуєш! Я знаю, зараз ти думаєш лише про те як пошвидше закінчити цю жахливу чорну полосу свого життя, але подумай про нього, про свого маленького синочка, якого ти кидаєш на призволяще ти єдине що в нього залшилося, а він єдиний хто залишився в тебе, тому прошу тебе, знайди в собі ще трішки сил, щоб знову посміхнутися і разом з синочком йти далі...
Пояснення:
1) Людина як особистість.
2)Поняття про справжнє кохання.
3) Що таке любов на мою думку.
4)Ціль кохання - утворення сім'ї
5)Справжня любов - це стійке почуття, яке може пройти найтяжчі трудноші в світі.
Своєю славетною збіркою "Кобзар" він започаткував нову епоху не тільки в історії української літератури, а й у духовності. Ця людина завжди служила правді і боролася за щасливе майбутнє свого народу. І зброєю у цій боротьбі поет зробив слово. І дійсно, на той час процес становлення нової української літератури відбувався одночасно із процесом розвитку науки і культури. Він був основоположником критичного реалізму і в українському образотворчому мистецтві.
І в своїх безсмертних поезіях, і живописних полотнах Шевченко пропагував світлі ідеали свободи, рівності. Закликав народ до боротьби проти усіх гнобителів простому люду конкретний шлях цієї боротьби, цим самим впливаючи на розвиток історії, культури і мистецтва.
Як тільки перші весняні промені пробіглися по землі, у лісі відкрила очі квіточка. Солодко потягнувшись, вона озирнулася навколо. Бр-р-р, - здивувалася, побачивши чорну землю, самотні стовбури дерев і сиве небо. Чому все таке сумне? – запитала сама себе. І набравши у стебельце побільше повітря, гукнула:- Агов! Є хтось? Відізвіться!У відповідь тиша...- Аго-о-ов!..- Тут я, - почувся поряд голос.- Ой, - від несподіванки квіточка аж підстрибнула.А на неї усміхаючись дивилася білосніжна красуня. Витончені лінії пелюсток, тоненьке стебельце і неймовірно сонячна посмішка. - Ти хто? – замилувалася квіточка.- Я твоя сестричка, - відповіла та.Але помітивши, що квіточка геть розгубилася, пояснила:- Ми з тобою проліски. Ми діти весни. Ми першими серед усіх квітів сповіщаємо про те, що зима позаду.- І я теж така гарна?- Звісно. Ось поглянь, - і білосніжка показала сестричці у дзеркальце води. А звідти дивилося два гарних личка. - Та ми ж близнючки! – заплескала листочками квіточка.- Еге-ж! Ми схожі. І нас дуже багато. Озирнися лишень навколо.А у весняному повітрі вже звучала пісня: Ми весняні діточки,Білосніжні квіточки.Землю прикрашаємо,Килимом встеляємо.Про весну віщуємо,Радість всім даруємо.Так сотні молочно-білих пролісків будили своїм співом .
План.
1. Славний полковник Морозенко у батька Хмеля.
2. Любов до рідної землі Станіслава Морозовицького.
3. Мудрість та хоробрість полковника.
4. Ненависть шляхти до Морозенка.
5. Облога Збаража козаками.
4. Рада полковників.
5. Похід до шляхтичів на розмову.
6. Зрадницькі кулі на послів.
7. Смерть славного козака.
8. Висока могила героя.
<span>9. Тужлива пісня за Морозенком.</span>