Надія Катерина Поліна і Григорій йдуть на малювання.
На майстеркласі гончарства роблять гончарні вироби.
Поліна хоче морозиво.
Котик- мила домашня тварина.Він дуже людить людей і відчуває коли до нього ставляться добре. Життя котика на перший погляд не веселе. Але він також як і ми бавиться, ходить гуляти.За допомогою пози в якій він спить ми зможемо побачити яка погода буде.
Є різні породи котів, кожному на всій смак.Я дуже люблю дивитися, як вони миються,слухати як муркочуть.Відносіться до тварин,як до друзів,
Гайах (г, а , й, а х) 4 букви,5 звуків , наголос на 2 голосну
Тому що в давніші часи родина могла собі дозволити купувати (як тоді казали "справити") одяг досить рідко. Він коштував доволі великих грошей як на тодішні заробітки. І якщо заради обновки приходилось рік відкладати в скриню лишню копієчку, то потім, відповідно, і дбали про цю річ, берегли. З іншого боку стан одягу говорив тоді, як говорить і зараз, багато чого про самого носія та його вдачу. Людина в порваному, неохайному чи брудному вбранні навряд чи викликає до себе повагу інших
У сонячний березневий день в місті починають танути бурульки і біжать перші струмочки. Посміхається сонце. Теплий вітерець грає з хлопцями в догонялки. Весна вступила в свої права. Спочатку з'являються проталини, але скоро земля, мокра, просочена водою, всюди показується під снігу. Мине ще тиждень-інша, і сніг залишиться хіба де-небудь в глибокому яру, в який не заглядає сонце. Небо стає все синє, а повітря тепліше. Ще не весь сніг зійде, коли то там, то сям почне показуватися з-під старої пожовклій трави яскраво-зелена травичка. Разом з травою з'являться і перші квіти: голубенькі проліски та жовті вогники мати-й-мачухи. Дерева струснулися після зимової сплячки, набираються сил - ось нирки на гілках проклюнулися зеленими листочками. Якщо прорубати в цей час кору берези або клена, то під неї закапає солодкий і запашний сік. Швидше б весна набиралася сил! Хочеться вдосталь побігати з друзями під теплим сонечком. Мій м'яч всю зиму лежить самотньо в кутку і теж чекає теплих днів. Коли я беру м'яч і починаю його підкидати, тут же доноситься голос мами: «Вова, поклади м'яч на місце, а то ще розіб'єш небудь». Тоді я беру м'яч і тихо шепочу йому: «Почекай, дружок, ще трохи, і ти будеш на волі». Приходь скоріше, весна!