Доволі часто ми чуємо такі слова: «Тоді я був по-справжньому щасливий!»
або «Я щаслива, бо…» і багато-багато подібних висловів, таких звичних
для нашого слуху. А що ж вони насправді означають? Чи часто ми почуваємо
себе щасливими? Що робимо для цього? І що ж таке щастя взагалі? Який
стан ми звикли називати цим словом?
На мою думку щастя - це душевність, сердечність, простота, але не
приниженість, і — що дуже важливо -уміння розуміти власні бажання і
прагнення посісти гідне місце в житті, адекватне своїм здібностям.
Проте, на жаль, не кожен здатний зазирнути у власну душу й пізнати своє
щастя. Отже, кожен із нас сам торує шлях до щастя і по-сноєму його розуміє. Для одних – це матеріальний добробут,а для інших - моральне задоволення
Ось що таке щастя.
<em>2 ВАРІАНТ</em>
Коли замислюєшся над цим питанням, розумієш, що існує загальнолюдське
уявлення про щастя та особисте. Бо є такі цінності, які для кожної
людини бажані. І вони не матеріальні. Це мир у твоєму домі, країні, на
твоїй планеті. Це коли ніхто поруч не плаче, не помирає, не голодує, не
хворіє.
У кожної людини, звичайно, своє уявлення про щастя. Хтось мріє
про шматок хліба, хтось про власний острів, а хтось хоче прочитати
рідкісну книгу або побачити твір мистецтва. У наш час, коли для багатьох
людей матеріальне важить більше за все на світ, треба нагадувати людям,
що с й інші цінності, інші бажання і мрії. Яке щастя мати можливість
отримати омріяну професію, працювати за покликанням. Ну і звичайно
отримувати за це достойну платню. Адже тоді не треба замислюватись над
проблемою: де взяти гроші на... Можна працювати, читати книги,
мандрувати і робити ще багато цікавих речей. Отже, зміст поняття "щастя"
залежить від суспільства, його рівня розвитку, рівня освіти суспільства
і його членів.
Якщо людина неосвічена, "темна", в неї немає ніякої цікавості до
світу, який її оточує. "Ситий голодного не розуміє", — кажуть в народі.
І недаремно. Людину треба нагодувати, вивчити, розвинути духовно. І
вона потягнеться до світлого. "Краса врятує світ", — одне з сучасних
гасел. Я думаю, що це сказано про красу людської душі.
Отже, загальносуспільне щастя, на мою думку, переплітається з
особистим. Якщо щаслива особистість, то і суспільство, що складається з
них, щасливе. Може, колись у далекому майбутньому людство досягне такого
рівня розвитку, коли всі люди будуть щасливі. Не буде хворих, голодних,
сиріт, не буде війн і старості Всі будуть працювати там і стільки,
скільки це буде потрібно для власного задоволення. Утопічні мрії,
скажете ви? А я хочу вірити, що так воно і буде.
<span>Так же как слово, к которому оно относится. Два дерева стояли... -одна линия.</span>
Всі знають, що жести людини можуть нести у собі не менше інформації, ніж її слова. Жести доповнюють те, що ми кажемо. Існує й суцільно жестова мова, спеціально створена для потреб людей, що не чують. Є спеціальні жести у водолазів, у моряків, у геологів, у біржевих брокерів, тощо. Такі жести використовуються, щоб передавати важливу інформацію на відстані, коли людину можна побачити, але важко або неможливо почути.
Але і у повсякденному житті людей жести відіграють дуже важливу роль. Ми вживаємо жести автоматично, навіть не замислюючись. "Так", "ні", "іди сюди", "привіт", "до побачення" - все це можна сказати жестами. Жестами можна виказати похвалу чому-небудь або зневагу. Взагалі, жести допомагають нам виражати свої думки та передавати інформацію. Є навіть жарт, що якщо у людини зайняті руки, краще не питати у неї дорогу, бо вона не зможе вірно пояснити, куди вам треба йти.
Цікаво, що звичні нам жести у іншій країні можуть розумітися інакше. Найвідоміший приклад - це кивок головою, що у нас означає "так", для болгарина буде означати "ні". Коли болгари кажуть "так", вони хитають головою, як ми, коли кажемо "ні". Пишуть, що навіть самі болгари не знають причин цієї національної особливості.