Зимовий ранок відрізняється ще й надзвичайною тишею. Ні людей, ні птахів, ні якихось тварин вуличних немає. Всі сплять, всім холодно. Навіть сонця ще не видно, воно не викотилося поки з-за обрію. Теж відчуває, що рано, і що можна солодко поспати ще кілька хвилин. Ось лінія горизонту починає червоніти. Це означає, що сонце все-таки вирішило прокинутися. Нарешті! Зараз зимовий ранок озарится чудовим світлом перших його променів. Лінія стає яскравішим і товщі, обриси лісу десь далеко стають чіткішими. Ось, нарешті, з'являється перший промінь, схожий на світло від величезного ліхтарика. Він недовго буде самотній, через секунду до нього вже приєднаються інші промені, такі ж як перший. А пройде ще пара хвилин, і з-за обрію викотиться саме сонце, величезна, виспатися і сяюче. З'являється відчуття, ніби воно щойно умилось, так яскраво воно блищить і сяє. Своєю яскравістю сонце заражає все навколо: дерева, снігові замети та доріжки, будинки. Тепер і вони теж починають блищати і виблискувати, переливаючись і засліплюючи всіх, хто посміє наблизитися до них. Такого ранку не хочеться сидіти вдома. Хочеться вийти і пройтися по цьому сяючому снігу, який схожий на величезне зібрання крихітних діамантів. Він не виглядає м'яким і пухнастим, навпаки, здається, що це щільний килим з маленьких шматочків твердого льоду. В голові вже зараз лунає оглушливий хрускіт, який обов'язково з'явиться, коли ступиш на доріжку або зайдеш в замет. І навіть сонце здається таким теплим-теплим. Адже воно так яскраво світить!
Захід сонця над озером цього літнього вечора був напрочуд гарним, дивовижним та красивим.
Золотий диск сонця повільно сідав за величні гори Карпати.
Сумні, важкі хмари повільно насувались на спустошене вечором місто.
Шелест очерету заспокоював, шепочучи на вухо щось своє - ніжне, тепле, літнє.
Ліс ніби накрився сніговою ковдрою, звуки ставали менш різкими; звіри, люди, дерева та птахи враз замовкли.
Допомогла? Відмічаємо відповідь як "Найкращу" та кажемо "Спасибі" :)
<span>Н. тисяча шістсот вісімдесят дев`</span>ять
Р. тисячі шестисот
вісімдесяти(вісімдесятьох) дев`яти (дев`ятьох)
Д. тисячі шестистам
вісімдесяти(вісімдесятьом) дев`яти (дев`ятьом)
З. тисячу шістсот
вісімдесят(вісімдесятьох) дев`ять (дев`ятьох)
О. тисячею шістьмастами(шістьомастами) вісімдесятьма(вісімдесятьома) дев`ятьма (дев`ятьома)
М. на тисячі шестистах
вісімдесяти(вісімдесятьох) дев`яти (дев`ятьох)
8 букв,7 звуків,3 склади.
(-0-0-0=) ь знак познак не позначаеться
<u>Трава
молодіє на очах, набирає зеленої сили. Усе навкруги звеселяє веселий
щебет птахів. Вони повернулись із теплих країв. Більшість дерев
вкриваються дрібним білим цвітом. Тільки яблуня вносить рожеві барви у
біле покривало. Ароматними квітковими пахощами наповнюється весняне
повітря. У цю пору дбайливі господарі замалюють білилом частину
стовбурів, щоб захистити дерева від шкідників. З трави піднімають свої
голівки ранні квіти.
</u><span><u> Зеленими, білими, рожевими барвами та милою мелодією звеселяє нас весняний сад.</u></span>