На краю яруги стоїть стара осика. Сучки на ній обламані, кора облізла, а в товстому стовбурі видніється дупло. Від дупла до кореневища тягнеться вузька щілина.
По осиці, дзвінко посвистуючи, бігає голубувато-сіра з білими грудьми пташка. <span>Це повзик. У </span><span>нього гострий і міцний </span><span>дзьоб, а над очима проходить чорна смужка,— так, ніби він </span><span>хмуро насупив брови. Що ж це повзик тут робить? Поживу </span><span>шукає? Ні! Лісовий штукатур будує собі житло.</span><span>
</span>
Ось він камінцем припав до струмка, а згодом повернувся від нього до дупла з грудочкою глини у дзьобику. Утоптав, вмазав глину в щілину й полетів знову до струмочка. І так кілька днів. Повзик ніби штукатурить старе дерево.
Минає тиждень. Щілину майстерно замазано.
Довго й старанно трудився повзик. Зате ж і хатка в нього вийшла добротна.
На ескурсію до Києва учнів возила вчителька.
Учителька навчила писати і рахувати.
Модельєр-спеціаліст із виготовлення модного одягу.
Модельєр окрім основного одягу вигадує аксесуари, та всілякі доповнення.
Художник намалював дуже гарну картину.
Я мрію стати художником.
Кожний предмет меблів результат роботи дизайнера.
Дизайнер розробляє оформлення квартири.
Продавець у магазині був вічливим і привітним.
Восени двірник згрібає опале листя.
<span>Двірник прибирає шкільне подвір"я</span>
Коли(б)то. будь(що), (ні)скільки, казна(з)яким, (будь) коли, (аби) коли, так(то), (що)правда, тому(таки), (де)хто, (що)ночі, тіл
Слизовская Екатерина
Ответ:
коли б то. будь що, ніскільки, казна з яким, будь коли, аби коли, та кто, що правда, томутаки, дехто, що ночі, тількищо, як найсерйозніше, тому то, наче б то, кудинебудь, всеж таки, де в кого, от вискочить, що хвилини, абикуди, все таки, дарма що, такинавчився, щодо, будь як, поки що, де вчому, як небуд, колись, де інде, казна як, як найкраще, дедалі, абито, аби тільки, яктаки, де на чому.
<span>Люблю спотерігати або читати у газетах про нові досягнення нашої держави , про її економіку , екологію , мову . Це все радує серце і душу . Адже кожен українець , якщо навіть він і не вважає себе ним ,але народився в Україні все, ж таки радіє новим успіхам, душу його , хоч трошки , але тривожать її падіння і невдачі .Крок за кроком , то піднімаючись , то опускаючись на сходинки , які ведуть у майбутнє, Україна рухається вперед, не відстаючи від інших . звичайно, бувають і падіння, і різкі підйоми, але все це ніщо порівняно з минулим і з тим, що чекає нашу країну в майбутньому . Можливо, буде краще . На це покладають надію усі громадяни України, але можливо…Якою ж буде Україна в майбутньому, наприклад у 2020 році ?Україна . Київ . 2020 рік . Чудові дерева і дивні квіти яскравих кольорів на клумбах . Машини, які можуть замінювати літаки, на дорогах, люди у вбранні моди 2020 року . В магазинах все роблять комп ютери. На фабриках і заводах замість людей працює техніка . Все модернізовано до вищого атунку, що робить життя людей прекрасним сном . Колишнє місто героїв тепер стало центром нових досягнень країни . Все в ньому цвіте і розвивається . А повітря, яке воно тут чисте . Що ж це ? Хіба відходи фабрик і заводів не виносяться в атмосферу і не забруднюють її? Дивно ?! А нічого дивного. Тепер техніка робить все: забруднене повітря збирається у спеціальні герметичні блоки , де очищується і виходить в атмосферу, а відходи знищуються і не приносять шкоди . Тепер люди дихають чистим киснем завдяки техніці і обладнанню . А Дніпро, одна з найбільших річок Європи, що ж з ним ? Мабуть, забруднений, бо відходи фабрик потрапляють у воду . Та ні ! Він чистенький, прозора очищена водиця несеться у далекі моря, які також чисті до нестями . Яка краса, як приємно жити в такій чистоті . Це природа така чиста, а люди ? Чи пам ятають Шевченка, Франка, Українку, яким став їх духовний світ ? Ні, не забули вони предків. Пам ятають письменників, діячів культури і патріотів України, а духовний світ їх трішечки змінився . Люди дбають про природу, не забруднюють воду, повітря; вони ведуть себе як найрозумніші істоти на Землі; які можуть забезпечити себе і свою державу чистотою, достатком, здоров ям, бути патріотами рідної країни.Це в столиці все так прекрасно, а що ж там, за межами центру, що ж за Києвом ? Мабуть, Київ є чистим лицем забрудненої, збіднілої країни, яка загубила свій духовний світ .мабуть, там усі живуть у бідності, немаючи нічого, дихаючи брудним повітрям, знищуючи природу . А ліси , поля , ріки , лани забуті людьми . Ні , люди не забули ні про кого . Всюди чистота і порядок . Поля , що вранці покриті росою , прогріваються сонцем , пахнуть усіма барвами квітів, кольори яких зливаючись, утворюють веселку, живу веселку трав . Ліси , де все спокійно , і лише спів птахів порушує цей спокій , в яких тварини створили світ і живуть своїм життям не ворогуючи з людьми . А це що ? Це – маленьке оленя . Воно заблукало? А , тваринка голодна ! І не боїться підійти і їсти з рук . Яка краса , як чудно і цікаво . Істоти, дикі неприручені істоти , які спокон віків боялись людей , тепер їдять з їх рук, підходять до них .А птахи , птахи кружляють над деревами , не боячись прилітати до людей . Метелики, барви яких подібні до квітів , також можуть запросто прилетіти і сісти на руку . Все живе у дружбі з людьми. У спілкуванні людини з природою тепер нема перешкод. Навіть дерева , які зараз заборонено зрубувати , цвітуть живими кольорами, мають здорову кору і листя .А над Україною чисте, блакитне небо і яскраве сонце .Рідко коли його заступають хмари і крапає прозорий чистий дощик , який змочує родючу землю , лани , поля , степи . Зрошує овес , який буде їжею для тварин , пшеницю , яка запашним хлібом , явиться на стіл людям України . Все чисте , не забруднене , все яскраве і барвисте, тепле і лагідне . Це – Україна, в якій тепер хочеться жити і бути її патріотом. Економіка якої тепер на високому рівні .Кожна сім я може забезпечити себе і жити в достатку , не відмовляючи собі навіть у дрібницях. Міста якої розвинені і зв язки якої приводять до нових досягнень у сфері екології та економіки . Історія якої тепер, безперечно , є історією держави, що здобула свою незалежість силою багатьох поколінь. Держави, яка навіть будучи в залежності , мала своїх патріотів , що не покидали її у найважчі хвилини і години життя . Країни , яка і зараз має своїх вірних людей , свій народ , мову , історію .Час пливе, світ розвивається з кожною хвилиною, кожним днем . Держави модернізуються , техніка і обладнання змінюються , міняються й люди , але історія , якою б вона не була , не зникає і не забувається . Навіть маленькі зміни в державі є початком нових , більш серйозних змін , через які історія її зміниться ще більше.
</span>