Є такий вислів:"Добро врятує світ". До хорошої людини тягнуться люди. Добра і милосердна людина не живе буденністю. Вона старається пізнати кожну частинку цього великого світу. Насолоджується своїм перебуванням тут. Хоча,деколи бувають і негаразди. Та з добрим серцем та хорошою підтримкою вона зможе все перебороти. Потрібно побачити цю неповторну красу світу. Гроші ж не зроблять тебе щасливим. Особливо милосердну людину. Гроші буде витрачено, а пам*ять про добре проведені дні залишається назавжди. Отже, пам*ятаймо це та зробімо своє життя трішки кращим.
1 Учора я прочитав книгу. 2 Мій тато прийшов пізно вночі з роботи. 3 Ми весело провели час разом з друзями. 4 Тарас приголомшив всіх своєю промовою. 5 Я побачив крокодила в зоопарку. 6 Я написав вчора чудовий твір. -це минулий час. 1 Я виконуючи домашнє завдання. 2 Орел гордо летить. 3 Я читаю цікаву книгу.4 Сьогодні світить ясно сонечко. 5 Моя стався готує вечерю. 6 Собака лає надворі. Це теперішній час
Все:-)
У нашій родині кожен з членів має певні обов'язки. Тато в нас відповідальний за покупки та ремонт. Матуся в домі прибирає, готує їсти. Я інколи допомагаю матусі з прибиранням. Але головний мій обов'язок - догляд за собакою. Також всі разом, по черзі, ми миємо посуд.
Що стосується мого головного обов'язку, я виконую його сумлінно. Навіть у вихідні, коли так хочеться поспати, я йду вигулювати свого улюбленця. Після прогулянки я завжди йому мию лапки. Також я його розчісую та году. В нашій родині ніхто і ніколи не свариться через хатні обов'язки. Адже - ми сім'я, тому вміємо робити все злагоджено.
У результаті цього протистояння на світ з'явився найбільший у світі підводний човен.
Хазяїн ресторану був дуже привітний до відвідувачів.
Діти єднають Україну.
Це тема про яку дуже приємно говорити. Як всі вже давно знають український народ дуже гостинний, це головний факт про який не можна забувати. Важливо виховати в собі патріота своєї держави, а в цьому нам можуть допомогти батьки, друзі та навіть зовсім не знайомі нам люди. Прикладом можуть ствти соціалььні мережі, іноді ми спілкуємося з однолітками з іншим міст, ми зовсім їх не знаємо та жодного разу не бачили в реальному житті, але при спілкуванні з'являється довіра до людини і тоді здається, що знаєш її все життя. З такими людьми хочеться розділити і радості і горе. Звісно бувать і підступні люди, але зараз не про них. Але коли обоє маємо якусь спільну проблему пов'язану з країною одразу хочеться об'єднатися та зроби велику корисну справу разом, і я впевнена, що наша милосердність один до одного неодмінно допоможе обєднатися не тільки для власних потреб, а ще й для потреб рідної України.