Осінь-підмет.Стоїть-присудок.(Це головні)
жовтогаряча-означення.(Це другорядний член речення).
Вона-підмет. Розкинула-присудок. Над землею-обставина.Блакитні-означення. Небеса-додаток.По садах-обставина. Загуляли-присудок. Молоді-означення. Падолисти-підмет.
ВИРІШАЙ ЩО БУДЕШ ПИСАТЬ Людина поділила всі частини мови на головні й другорядні. Тепер перші – величаються й задирають ніс, а другі скромно відсиджуються на задньому плані. А мені хочеться віддати належне саме останнім трудягам – службовим частинам мови
До них ставляться непомітні союзи, частки й приводи. Ці коротенькі слова навіть не є членами пропозиції, от так обділила їхня мудра людина. Але саме вони стануть сполучним або навпаки поділяючою ланкою, коли потрібно грамотно побудувати пропозиція
Ну, куди ми без союзів: сурядних і підрядних? Як зв’язати нам прості пропозиції й показати залежність одного від іншого? Одні союзи виконують розділову роль «або, або», інші противительную «але, зате». Це що стосується сурядних, а от підрядні й зовсім указують на тимчасові рамки «як тільки, поки», порівнюють «начебто, немов», ставлять у певні умови «якби, чи».
А куди б ми пішли без приводів? Як би змогли позначити залежність великих іменників від інших слів у пропозиції? Навіть непохідні приводи, такі як «на, в, до, про, через», і ті надають значеннєве навантаження вираженню. А вуж похідні, утворені від самостійних частин мови, і поготів.
Складність у цьому випадку полягає в тому, щоб розібратися, чим є в кожному конкретному випадку слово. Так, «у плині ріки» і «протягом доби». У першому вираженні використовується іменник, а в другому – складовій привід
И, нарешті, частка, здатна внести в пропозицію певний відтінок, додати інтонацію. «Хіба, саме, винятково, чи» – це всі службова частка, що в одному випадку вносить питальну ноту, в іншому – уточнюючу, у третьому – обмежуючу й т.д. А відомі всім заперечливі частки «не й ні» взагалі не мають потреби вкомментариях.
Тепер – Те ви згодні, що мова без службових слів стала б нудна й одноманітна? Часто ми просто не змогли б грамотно виразити свою думку, додати їй потрібну інтонацію й відтінок, не будь у російській мові цих незаслужено скривджених союзів, часток і приводів. Маленькі, коротенькі слівця творять великі справи, і слава їм за це.
Багатство й розмаїтість нашої мови – це не тільки величезна кількість іменників, прикметників або дієслів, але й правильне застосування їхнього лексичного значення, і вчасно вставлене службове слово
Солодкий напй - солодкi сни;
Гострий нiж - гострий розум;
Усмiхаеться дитина - усмiхаеться сонце;
Танцюють дiти - танцюють хмари;
Залiзний обруч - залiзне серце;
Сумуе матiр - сумуе школа.
Я-(напиши свое імя),і я за єдину країну. Щоб не було війни яка б забирала людське життя. За мир! За перемогу!Я і мої друзі, ми прагнемо миру. Я -знаю що наша мрія здійсненнаі ми будемо чекати стільки скільки треба! Бо я не хочу щоб на моїй землі. Україна понад усе! Ми переможемо! Ні війні!
Скласти твір-опис улюбленого мясця відпочинку пропоную так: Моє улюблене місце відпочинку – хвойний ліс за
містом. Це по-справжньому чарівне місце. У лісі чимало хвойних дерев. Всі вони
дуже гарні. Аромат у цьому місці стоїть неймовірний, адже хвоя має свій
особливий запах. У лісі є чимало галявинок, на яких люди можуть розташуватися
для відпочинку.
Якщо пройти лісом близько двох кілометрів, то
можна вийти до річки. Проте до неї треба спускатися вниз. Краєвиди у цьому
місці відкриваються дійсно чудові. Видно протилежний берег річки, на якому не
живуть люди. Скалистий берег, ялинки та сосни, синя річка – все це дозволяє
душі надихнутися природою, відпочити від поспіху міста. Хвойний ліс – розкішне місце
для відпочинку.
<span> </span>