На мою думку в кожної людини є свої страхи та фобії . Для кожного вони є різні і не всі ми їх можемо перебороти . Але ж ми хочемо показати оточуючим , що ми є сильні та пройдемо крізь всі перешкоди ,не звертаючи увагу на те , якими фони будуть . Після зустрічі з негодою , або найголовніши нашим страхом , ми розгублюємось , та страшенно боїмось всього , що є навколо. Нам соромно , ми не хочемо показатись боягузами , але це ж не є позором . Тому що кожна людина чогось боїться . Отже , не слід соромитись через свої недоліки , адже вони є не тільки у нас , але й в інших .
Удачки:)
Провідну думку вірша "Вибір" можна записати цитатою:
"Я б вибрав найвищу почесть: У чистім полі і чеснім бою На чорному мармурі ночі Зорю записати свою!"
4.) День ловлі Ведмедів
5.)На дівчину напала скажена ведмедиця
Т.Г.Шевченко ! Досить було однієї
людини, щоб врятувати цілий світ,
цілу націю.
Остап Вишня.
Доля карбувала його життя у формах трагічних. Виявляється, один повсталий проти всіх може важити більше, аніж багато повсталих проти одного ... Повстанець Шевченко був гнівною мовою цілого поневоленого народу ; мовою колючою, як дріт, але правдивою та прозорою, як сльоза. Мовою, в якій бурхлива епоха відлунювала в розлогих думах бандуристів — сама Україна була потрощеною бандурою з обірваними струнами. Разом з усією Росією — булав ярмі царсько-кріпосницької системи. І яких же нелюдських сил треба було, щоб відкрити очі сліпому народові ! А він підняв його, пригнобленого та приниженого, розтоптаного із землі, указуючи на шлях та розплющуючи очі.
Поет прагнув розбудити пам’ять народу, нагадати про мужність і незалежність наших предків. Він закликає нас подивитися на свою країну й «полюбити щирим серцем велику руїну».
Вимучений фізично, та не зламлений морально, Шевченко навіть після заслання не зрікається України, продовжуючи писати.
Існують закиди на те, що Шевченко — атеїст, але він відстоює християнський ідеал згармонізованої людини, яка живе у згоді з собою :
Добре жить
Тому, чия душа і дума
Добро навчилася творить.
Про Шевченка написано тисячі томів досліджень, та найпроникливішим шевченкознавцем був і залишається народ, про якого він писав; народ, який все це пережив.
Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття , наше минуле і нашу надію на майбутнє.
Для мене Шевченко — це невичерпане натхнення, яке стане опорою для великих справ задля моєї України !
Прочитавши твір "Білий кінь Шептало" напевно кожен задумався про секретний зміст та загадковий сюжет. Адже саме в цьому творі зображується образ людини, яка хоче виділитись від цієї сірої, одноманітної маси. Оскільки ми дуже різні, то на мою думку і відповіді на питання: "Що я взяла для себе від цього твору" теж досить різні. Як на мій погляд кожна людина ще раз підкреслила (відмітила) для себе, що ми не схожі один на одного, як і характерами, обрисами обличчя...Можна перечисляти, і перечисляти. Все це ще раз доводить нашу не схожість. Отже перейдемо до нашого з Вами досить цікавого запитання.
Білий кінь Шептало уособлює яскраву людську особистість, яка під впливом повсякденного життя втрачає свою індивідуальність, губить кращі риси свого характеру, пристосовується, починає діяти "як усі". На мою думку нам знайома така ситуація, коли людина потрапляє в таку обстановку, де вона почуває себе досить не зручно та ніяково. Вона прагне виразитись, але попри невдале середовище нічого не може вдіяти.
Отже, можемо дійти висновку, що попри всі перешкоди які зустрічаються на нашому шляху ми повинні самовдосконалюватися, бути особливими, мати свою власну думку та просто вірити в себе.