1.Вiн програв,зате мiг радiти що програв другу.
2. Звичайно i кашу ж ти заварив, й так нiчогенько
3. Перемога була блискучою,однак не правильною
4. Там були i пироги,i тiстечка,i цукерки рiзнi.
5. Битва була гарна,але кровопролитна
Вступ (експозиція) — палке слово автора про героїчну історію народу, про його нескорений вільнолюбивий дух. I частина — втеча Остапа і Соломії від пана. Це зав’язка сюжету. II частина — переправа через Прут і поранення головного героя. III частина — перебування Остапа у плавнях, пошуки Соломією порятунку. Поєдинок юнака з вовком. IV частина — головні герої у циган, арешт Остапа. V частина. Кульмінацією повісті є спроба Соломії визволити коханого з-під турецької варти. Розв’язка твору — загибель головної героїні. Епілог — старий Остап живе самотою і чекає зустрічі у вічності з коханою.
Твір нас вчить бути сміливими,нікои не зупинятись на пів- путі,з розуміням ставитися один до одного!
Лукаш — зовсім молодий хлопець («в очах ще має щось дитяче», — читаємо в ремарці), він людина, тому й по-людському розуміє любов як потаємне незбагненне почуття. А для Мавки, як і решти лісових створінь, це цілком природний стан. Проте її любов до Лукаша зовсім не подібна на легкодумні залицяння з Перелесником, які вона знала до цього. Не подібна її любов і на почуття самого Лукаша
.
Звичайний сільський хлопчина й не здогадується, які сили пробудило кохання в лісовій істоті, яке «огнисте диво» оновлення вона пережила. Лукаш не цінує «душі своєї цвіту», не знає, які дива може творити тихий голос його сопілки. Щедрі поклади поезії й краси в його душі вкриті шаром буденщини, черствого житейського практицизму. Вони явилися Мавці весняної місячної ночі, але сам Лукаш і занедбав їх під стріхою хати, під впливом матері й Килини
.
Тому, що він зробив для свого народу багато чого, він навіть віддав за нього життя. Для князя був головним народ, а потім вже влада