Г.Сковорода-це найвеличніший автор,якго я читала.Він волелюбний чоловік,де це проявляється у творі "De libertate".
З однієї сторони він чоловік,який розкривається як чесний і безгрішний чоловік,але,якщо капнути глибше у його творчість,то можга побачити,що він і не таки і безгріщний.Так,він подорожує,пізнає світ,але після того,як він пішов з батьківського дому,то більше він не повертався,тільки коли почуяв,що вмирає,тільки тоді повернувся до своєї країни.Так це ж і нарушає Закон Божий.
Але,мені подобається його філософічні твори.Вони мають багать думок про життя.Це той поетим,яким треба пишатися.І найголовніше для нього було-свобода.
Метафори: оповідання зворушує почування, таїться пророкування;сну не знають його очі; кров'ю з серця слово точиться; виглядають очі; <span>ти шугаєш ясним соколом у хмарах, сірим вовком в полі скачеш; ревли-стогнали струни.</span>
<span> Читаючи твір Віктора Близнеця "Звук павутинки", я поринула у дивовижний світ, де реальне тісно сплітається з вигаданим і цим породжує певну рівновагу. Ця гармонія створює справжню красу, яка, на мою думку, має сили врятувати весь світ. Але, нажаль, цю красу бачуть не всі. </span>
ПЛАН
1. Угода лисички -сестрички та вовчика-братика.
2. Хитра лисиця.
3. Обман лисички-сестрички.
4. Народження хлопчика Початочка.
5. Брехня для вовчика-братчика.
6. Народження дівчинки Серединки.
7. Нова хитрість лисички.
8. Народження хлопчика Остаточка.
9. Порожній горщик.
10. Лисичка накиваля п'ятами.
11. Вовчик біля нори.
12. Нерозумний вовк.
13. Кінець спілки.
Ми всі іноді кажемо неправду, брешемо, якщо бути точним. Людина дуже часто починає брехати, щоб сховати свої слабкості від інших та виправдати свої помилкові вчинки. Коли ми робимо щось не так, ми це відчуваємо, як і відчуваємо те, що наслідки нашої помилки будуть неприємними. Не кожен має достатньо мужності собі в цьому зізнатися та взяти на себе відповідальність за вчинок чи помилку. Як правило, людина вибирає найбільш легкий шлях – брехню в надії, що ніхто не побачить некрасивої частини її особистості.