Ох, пожовтіли дерева,
Гойдаються На вітрі.
Ох, канікули завжди
Швидко так закінчуються!
Ох, скучив, повірте,
Більше чекати я не можу!
До засмаглим одноклашкам
З голосним криком я біжу.
Так, хлопці, дано наказ,
Повертатися треба в клас.
Ми давно мріяли про те,
Тільки ретельно приховували!
Я підріс на сантиметр,
А Вітьок - на цілих п'ять.
А Лариска розтовстіла,
Цілим класом не обійняти.
Не страждай ж ти, Мила,
Що всі букви забула!
Я ж креплюся, що є сил,
Хоч всі цифри забув.
Ох, художниця ти, Осінь,
Навчи так малювати.
Я тоді в твоїй роботі
Тобі буду допомагати!
Соломія та Остап. Закохані, але змушені розлучитися через примху пана, молоді люди не стали коритися долі, вирішуючи втекти в Бессарабію у пошуках кращого життя. Однак, їхній шлях був нелегким й трагічним. Автор розкриває образи саме в боротьбі з лихою долею, підкреслюючи гідність та глибокий психологізм головних персонажів. З першого погляду Соломія та Остап є типовими представниками селянства того часу, однак при глибшому розумінні твору, при подальшому аналізі поведінки головних героїв стає зрозумілим той факт, що перед нами непересічні залякані селяни-кріпаки, а люди, сповнені почуття гідності, прагненням до волі, здатними нести відповідальність за прийняті рішення й за своє життя. Треба зазначити, що жага волі присутня не тільки в зовнішня — скинути с себе кріпацьке ярмо, жити як людина -, а й внутрішня — мати змогу самому приймати рішення, бути вірним своїм принципам.
Надіюсь таке?
Мое ставлення до Олеся гарне. Це добрий хлопчик який дуже сильно любить природу оберігае її.
У цьому вислові згадують Тараса Шевченка. Майже ну кожному своєму вірші Тарас звертався до України, українців. Він прославляв нашу неньку. У багатьох своїх віршах і поемах він підтримував наш народ. Шевченко надзвичайно патріотична людина. Багато українців дуже поважають його, адже він не схилив голову чужому правителю. Він до кінця свого життя підтримував український народ.
До 4 розділу
1 Подорож за слов*янською сіллю
2 Стара баба
3 Подарунок Швеця
4 Випадок з міліцею