<span>, которому люди поклонялись, - э</span>то придаточное определительное предложение в составе сложно-подчиненного предложения. Оно присоединяется с помощью союзного слова КОТОРОМУ
Найцінніша і найдороща іграшка для мене та-яку подарували мені батьки.Летіла лелека,заклекотіла до лелеченята.Батьківщина-територія,де ти народився,виріс,де пройшло дитинства,живуть твоі батьки.Можна все на світі вибирати ,сину,вибрати не можна тільки Батьківщину.
Людина виростає досить швидко. Спочатку це немовля, яке смокче соску і знає про світ лише те, що в ньому є матуся. Потім це дитина, яка весь час проводить разом зі своїми яскравими іграшками. Далі це школяр, який вивчає навколишній світ по підручниках, сидячи за партою. І настає час, коли хлопець чи дівчина входять до пори юнацтва. Це переломний момент.Кажуть, самовихованням треба займатися змалечку. Проте, як ним займатися, коли вранці уроки, а ввечері футбол і телевізор? Дійсно, коли людина вперше замислюється про самовиховання, як правило, час уже втрачено. Я вважаю, що самовиховання спочатку повинне направлятися батьками, а потім уже ставати власною роботою людини над собою. Батьки в цей час мають бути дуже дбайливими і ні в якому разі не давити на дитину.Самовиховання спрямоване на створення людиною самої себе. Це труд, який нагадує роботу скульптора: щось треба відсікти, щоб решта виробу виглядала, як потрібно. Не можна сказати, що творення власної особистості проходить безболісно, навпаки — немало сліз доведеться нишком пролити й немалу правду сказати самому собі, поки вийде щось із цього труда. Та сліз годі жаліти: головне, щоб з-під шкаралупи егоїзму, обмеженості, злості вийшла на світ справжня людська особистість. Адже треба спершу витренувати свою душу, аби вона здатна була відгукнутись на все людяне, святе і чисте, що існує навколо нас.Творення самого себе нагадує піднімання сходами або ж занурення у глибини: воно відбувається поступово, крок за кроком. І на кожному кроці треба чекати несподіванок, і не найгірша з них, коли обірветься страхувальний трос. Добре, коли в цей час поруч опиниться справжній товариш, який зможе подати руку, підтримати словом і ділом. Пам’ятати тут треба ще одне: мета, до якої має привести самовиховання, повинна бути чітко визначеною. В іншому разі найважчий труд людського життя виявиться марним.<span>За найважчий труд має бути велика нагорода. Я вважаю, що найдорогоціннішою винагородою за працю над собою буде правильне розуміння свого місця в житті. І тоді прийде й успіх у роботі, і щасливе сімейне життя, і цікаве дозвілля. Будуть друзі, на яких можна покластися в усьому, навіть у найскладнішому. А людина, яка досягне цього, зможе з упевненістю сказати про себе: “Я виховав себе сам”.</span>
Називний зелена травиця
родовий зеленої травиці
давальний зеленій травиці
знахідний зелену травиці
орудний зеленою травицею
місцевий на зеленій травиці
кличний зелена травиця
Объяснение:
Сиджу(дієслово) отак (прислівник)на (частка)скелі (іменник)і (сполучник)спостерігаю(дієслово) за(прийменник) плюскотом(іменник) прибережних(прикметник) хвиль,(іменник) які(займенник) то(сполучник) плюскочуться,(дієслово)то(сполучник) з (прийменник)поразкою (іменник) відступають.(дієслово)