Петрик вийшов з хати. Він хотів трішечки погуляти. Надворі віяв пустотливий вітерець. Він водив танок з листочків. Хлопчик довго-довго дивився на цей танок. Він захотів потоваришувати з вітриком. Петрик мріяв на його крилах політати. Але раптом той затих. Хлопчик розчаровано пішов далі. Так він потрапив у город. Смішний страхополох радісно усміхнувся до Петрика і помахав йому подертим рукавом.
Львів - справжня культурна столиця України! Там всюди чути українську мову, там усміхнені та привітні люди, там багато книжок на українській мові, там вшановують пам'ять відомих та видатних українців. Львів - це душа українського народу, справжня, непідкупна і щира душа!
Найпрекраснішого в житті ніколи небуває просто так.це може бити велике і гарне щастя
1.У пустині дуже засушливо і тому завжди хочеться вод(и) - У Карпатах течуть корисні в(о)ди!
2.Найбільші г(о)ри-це Гімалаї - На Івана Купала кажуть "Гор(и),гор(и) ясно щоби не погасло"!
3,У школі дуже навіть не тепл(о) - Я люблю т(е)пло!
На мою думку, повинен.
Адже українознавство — це не тільки вареники, борщ та гопак на самодіяльній сцені. Це знання про наш народ, це пізнання історії, культури наших предків. Це єдність з попереднім поколінням українців, їх духовним світом. Українознавство — це знання історії України, її фольклору, літератури, мистецтва тощо.
Зневажаючи свій народ і його знання, нехтуючи його традиціями, не можливо почувати себе українцем. Створити справді горду й незалежну державу, заслужити її повагу в світі зможуть лише ті її громадяни, кожен з яких відчуватиме в собі справжню українську душу.