Ми багато разів ще в школі чули треба берегти оточуючий нас світ, природу нашого краю, не рубати живих дерев, не наносити ніякої шкоди екології нашої місцевості. Але ми ніколи з Вами не замислювались, чому так не можна робити, і які наслідки можуть бути після таких дій. Частіше всього ми живимо і не помічаємо краси навколишньої природи, свіжого аромату трав та квітів, квітучих дерев, і ще багато чого, здавалось би не важливого, не помічаємо – значить не цінуємо, але тільки ми це втрачаємо відразу усвідомлюємо,як багато, це для значить, і намагаємось щось змінити, виправити. Але навіщо виправляти помилки, коли їх можна просто не робити. Потрібно турботливіше ставитися до всього, що нас оточує. Приділяти більше уваги природі, навесні намагатися саджати більше дерев, дерева – це наш кисень, яким ми дихаємо, прищеплювати в наших дітей любов і повагу до природи, навіть робити зауваження дорослим людям, коли бачите, що може трапитись щось недобре. Пишіть що саме ви зробили для того, щоб зберегти нашу екологію. На вашому прикладі і інші захочуть зробити щось корисне. В усякому разі дуже хочеться на це розраховувати.
Мій кіт Мотор
Є у мене кіт, він живе у нас вже майже рік. Ми його назвали Мотор, тому що він дуже голосно мурчить. І кожного разу, коли я дивлюся на нього, я пригадую, як він у нас з'явився.
Кошенятко додому приніс тато. В той день погода була дуже погана: йшов дощ зі снігом і була жахлива ожеледь. Коли тато, повертаючись з роботи, проходив повз смітника, він раптом почув якісь дивни звуки - щось голосно пищало у купі ганчір'я. Тато зазирнув туди і побачив маленьке руде кошеня, скрізь мокре. Тато не зміг його залищити на призволяще. Зняв шапку, загорнув кошеня та приніс додому. Коли ми купали котика у теплій воді з милом, він навіть не виривався, такий був слабкий. Я загорнув вимите кошеня у рушник, щоб витерти, а він подивився на мене и замурчав, да так голосно, мов моторчик у нього всередині увімкнувся. Тоді ми й вирішили його назвати Мотором.
Коли Мотор висох, виявилося, що він дуже пухнастий і гарний, але дуже худий. Тепер, звісно, він не худий, бо від'ївся, але мурчить він так само голосно, як і в перший свій день у нашому домі.
У з лл і с і су ц в і т
ц в т і нн
л і к у в а нн і
Ось ми і потрапили на цю мальовничу та простору галявину, від постійного відвідування тут трішки прив'яла трава, але це завсім її непсує. Посередині галявини стоїть притихла берізка, вона здається такою витонченою та сумною. Навколо пожовкле листя, воно встелило всю землю, і здається що сам художник розілляв тут палітру з жовтогарячими красками. Ось і з'явились дощові краплинки, вони теплі та привітні, дощик вкриває рослинки і стікає по листочках наче сльози. Настала тиша, тільки листя шелеститі під тиском краплинок дощу.Зіпсував тишу дятел, влаштувавши стукіт на високому старому дубі. Дощик зупинився і сорока білобока вирішила заспівати свою пісеньку, почувши це коник вирішив її підтримати та застрекотати разом з нею.