Настільки схожих героїв, як Іван-Ява та Павлуша, годі й шукати.
Вони - не просто найкращі друзі, вони - немов, брати-близнюки. Обоє завжди прагнуть пригод, винахідливі і непосидючі. Жваві, активні та вигадливі.
Можливо, єдине, що відрізняє хлопців - це серйозність Павлуші, адже він мріє стати пілотом, коли виросте. А для цього треба бути відповідальним та уважним. Таким Павлуша і є. Проте, він все одно погоджується на всі ідеї-витівки свого непосидючого друга Яви.
Отже, Павлуша та Ява - це гіперактивні хлопці, для яких самої лише Васюківки, мабуть, замало.
"Місто" - це перший у пореволюційну добу роман європейського рівня про селянську українську молодь,яка,розбурхана революцією, на початку 20-х років тисячами потягнулась у чужі колись їй міста . І пішла вона туди, щоб виконати покладену на неї історією подвїйну місію:
а) "вийти в люди", опанувати колись недосяжну науку, набути певний фах і створити нові загони свідомої державно-творчої української інтелігенції;
б) завоювати і зробити своїм зрусифіковане українське місто, влити в нього свіжу селянську кров, зліквідувати антагонізм між українським містом і селом.
Жила-була Зима, і було у неї три сина: Грудень, Січень та Лютий. А ще був у неї приятель - Дід Мороз, він часто заходив до неї у гості зі своєю онукою Снігуронькою. Одного разу зайшов Дід Мороз до Зими і каже: "Допоможі мені, Зимушко! До Нового Року обмаль часу залишилося, а я не встиг ще всі подарунки дітям приготувати. Їх ще розносити треба, а я вже так втомився!" "Добре, Діду Морозе", - каже Зима. "Сідай, морозивом пригощайся, потім лягай поспи на сніговій перині, а я за тебе подарунки приготую". Поки Дід Мороз відпочивав, приготувала Зима для дітей багато гарних подарунків. І до кожного пакуночка додала по морозиву - від себе.
Він живий, бо він живе у сердці з кожного нас.
На мою думку, вона не має негативних рис вдачі.