<span>Рідна українська мова — це основа нашої безмежно багатої культури. Класична українська література, починаючи від Шевченка чи навіть ще й від Котляревського, показала нам приклад того, як треба ставитись до народної мови, цього ясного і справді цілющого для художника джерела. До велетнів української національної культури безперечно належать Тарас Шевченко, Іван Франко, Максим Рильський. Шевченко ввібрав у себе могутній волелюбний дух українського народу. У своєму "Кобзарі" народний співець відобразив ціле море народного горя, невольницький поклик до помсти й порив до свободи, чарівну красу української пісні. Вогненною піснею та віщим словом повернувся поет до рідної своєї України. Вірні традиціям великого Кобзаря, класики нашої літератури створили в цей час такі всесвітньо відомі шедеври мистецтва слова, як соціальні повісті й романи (Панас Мирний), драми й комедії (І. Карпенко-Карий), поезію і прозу (Іван Франко), громадянську лірику і публіцистику (Павло Грабовський). Ці письменники боролися за чистоту й яскравість літературної мови, за високу художню майстерність.З двадцятих років руйнувалися наші безцінні святині, палилися українські бібліотеки, безжально витіснялася рідна мова з державних установ, середніх і вищих навчальних закладів. Ярлик "націоналіста" відразу чіплявся кожному лише за те, що розмовляв рідною мовою.Внаслідок такої "інтернаціоналізації" наш народ вироджувався, був позбавлений знань про власну історію, культуру.Максим Рильский у своїх віршах та творах закликав нас любити рідну мову та зберегти її для своїх нащадків. Він у своїй поезії надавав велике значення порівнянням та метафорам, підкреслюючи, що вони прикрашають літературну українську мову.Під час Великої Вітчизняної війни, коли горіли жахливим полум'ям міста та села України, коли ненависний ворог хотів задушити нашу національну свідомість, український народ не зрікся своєї мови. Жага любові до Вітчизни і жага помсти ворогові були провідними мотивами творчості Рильського під час війни. Одним з найкращих віршів Рильского є "Рідна мова". Поет радить вчитись у народу, в якого "кожне слово — це перлина, це праця, це натхнення, це людина". Замислюючись над рядками цього вірша, я уявляю собі історичні події того часу, коли рідну мову "...в ярмо хотіли запрягти, як дух степів, гарячу, і осліпити, й повести на чорні торжища, незрячу..."Хай немеркнучим заповітом усім синам й донькам України стануть полум'яні слова Максима Тадейовича:Мужай, прекрасна наша мова,Серед прекрасних братніх мов,Живи, народу вільне слово,Над прахом царських корогов,Цвіти над нами веселково,Як мир, як щастя, як любов!Максим Рильський проголосив ці патріотичні слова багато років тому, а звучать вони свіжо, актуально, адже боротьба за волю і співуче слово триває, бо вічним є народ, його національна свідомість, його культура і рідна мова. </span>
Одного зимового дня ми з подругою вирішили піти на ковзанку. Вона знаходилась в сусідньому дворі. На ковзанці було багато дітей. Одні грали в хокей, інші просто катались на ковзанах. Нам всім було дуже весело. Радісні та збуджені ми не помічали морозу.
На наступний день ми домовились з подружкою знов піти на ковзанку.
Я обожнюю свято день народження . На день народження я запрошую своїх родичів і друзів. Моя мама готує багато смачних страв. Також вона готує торт і прикрашає його свічками.Я накриваю на стіл . Приходять гості і вручають мені подарунки . Ми сідаємо за стіл . В кінці день народження я задуваю свічки на торті і кожному дають по шматочку торта.<span> </span>
Сучасна сім'я - клітинка соціального організму, що живе з ним в єдиному ритмі, що відображає, як краплина води, і великі ідеї, і великі спільні цілі. Я буду говорити про духовні цінності і моральному кліматі сім'ї, про методи сімейного виховання і тих, на перший погляд незначних деталях щоденного спілкування, в яких народжується взаєморозуміння, йде важкий і радісний процес виховання людини.В даний час змінився не тільки чисельний склад сім'ї, але і її структура. Зміна «сімейного клімату», характеру сімейних відносин, насамперед відносин між батьками і дітьми, позначилося на становленні особистості дитини.
Сучасний динамічно мінливий світ потребує особистості, готової до постійної зміни наявних знань, умінь на ті, які необхідні для подальшого науково-технічного і соціального розвитку суспільства. У зв'язку з цим особливо значущою проблемою наукового дослідження стає вироблення нових ціннісних орієнтацій у підростаючого покоління, яке опинилося в ситуації, коли зруйнувалася колишня стійкість придбаних людиною в процесі соціалізації знань і умінь.Ними вже неможливо користуватися протягом досить довгого часу. З'являються нові продукти матеріальної та духовної культури вимагають регулярного відновлення тих цінностей, норм, правил, які ще недавно забезпечували успішну трудову, сімейно-побутову, громадську діяльність людини протягом всього його життя.Кожне суспільство має унікальну ціннісно-орієнтаційну структуру, в якій відбивається самобутність даної культури.Оскільки набір цінностей, які засвоює індивід у процесі соціалізації йому "транслює" самесуспільство, дослідження системи ціннісних орієнтацій особистості представляється особливо актуальною проблемою в ситуації серйозних соціальних змін, коли відзначається деяка "розмитість" суспільної ціннісної структури, багато цінностей виявляються порушеня, зникають соціальні структури норм.