у Достоевского после каторги произошло полное перерождение его прежних взглядов, что «от прошлых убеждений у Достоевского не осталось и следа». <span>… </span>В этом отношенииДостоевский, конечно, примыкает к исконной христианской (то есть святоотеческой) антропологии;
У самому місті немає ніякого порядку, там панує хаос і плутанина: суддя хабарничає й проводить махінації з документацією; засідатель безпробудно п’є, у самому будинку суду; сторожачи вже стали розводити гусаків і вішати білизну на просушку; у лікарнях пацієнти вічно брудні, курять міцний тютюн і їхня доля анітрошки не хвилює лікарів, адже ті вважають, що якщо людина вмре, значить умре, а якщо вилікується, значить вилікується
Вулиці ніхто не прибирає, усюди бруд і кіптява, викладачі в навчальних закладах при поясненні матеріалу те корчать гримаси, те отлынивают від роботи, чим і подають негативний приклад учням
Здавалося б, все це нехай і погано, але дає деяку волю людям, однак і це зовсім не так. Людям у цьому місті доводиться несолодко, особливо місцевим купцям, яких вічно оббираю до нитки чиновники. Городничий без усякого сорому й стиснення бере все, що тільки йому сподобається. Та й без того укази городничего ламали життя многим.
Приміром, він якось віддав наказ рекрутувати в армію одруженої людини, залишивши бідну жінку без чоловіка, у той час як закон це забороняє. А зробив він це з тієї причини, що батьки кравця, якому й випливало стати солдатом, підкупили городничего. В інший раз городничий наказав висікти ні в чому неповинну унтер — офіцершу, після чого її ще змусили заплатити штраф за помилку
Вся верхівка цього міста, всі чини, які здавалося б, повинні бути прикладом для наслідування — шахраї й хабарники. Це мерзенні, марнолюбні й зарозумілі люди, на розумі в яких тільки бажання схапать усього побільше, і обійти відповідальність стороною. Таким з’являється образ повітового міста в трагікомедії Ревізор, що була написана з метою створення пародії на повітове місто того часу
Юмор в жизни человека. Одно из отличий человекаот животных, даже умных, заключается в том, что только человек способен шутить и смеяться. Конечно серьезные люди станут отрицать важность юмора, пренебрежительно спрашивая, какая польза в простой шутке? И юморпорой служит не только полезным, а жизненно важным целям. Наверное, все слышали поговорки: "Смех продлевает жизнь" или "Смех - это лучшее лекарство". Эти поговорки возникли не просто так, ведь еще целители Средневековья выписывали больным шутовские клоунады, чтобы ускорить выздоровление своих пациентов. И сегодня многие.
<em>Улетели птицы, </em>
<em>За горизонт,зимы,</em>
<em>От лютого мороза ,</em>
<em>К красавице весне.</em>
<em>Возвращайтесь птицы!</em>
<em>На дворе апрель,</em>
<em>Возвращайтесь птицы,</em>
<em>К нам поскорей,</em>
<em>И в гости не забудьте
Весну к</em><em> нам пригласить!!!</em>
Стихи:1. Бальмонта Константина Дмитриевича "Снежинка" ;2 Александр Александрович Блок "Рождество"