1)ночи на озерах удивленные воробьи.
2)отвесной дождь.
3)ночная бабочка.
4)запах дождя.
5)туман на рассвете.
6)утренний чай.
7)пес Дивный.
Сегодня в мире так мало сочувствия и сострадания, что эти важные качества очень важны и необходимы в мире, где каждый за себя, где преобладает дух эгоизма, жадности, равнодушия и жестокости. Никто не окажет помощь незнакомому человеку, когда ему так нужна! Люди разучились любить и понимать друг друга, они забыли, что и им когда-нибудь потребуется ободрение и поддержка, которой у них тоже не будет. Сострадание и милосердие надо развивать в себе, они помогут стать тебе лучше и добрее, сделают твое сердце мягким и отзывчивым.
Поборы - неофициальные сборы средств, налогов.
Лютый - тяжкий, злой, свирепый, сильный.
Супротив - напротив.
Пуд - гиря. (вес около 40 фунтов)
Сажень - линейка, линейная мера.
1.Старший Дубровский.
2.Бедный,вспыльчивый.
3.Управляет,охотится,язвит.
4.Борется с богатым соседом.
5.Отец.
Тарас Григорович Шевченко — це гордість нашої країни. Його твори й сьогодні мають шалену популярність в усьому світі.
Вірш «Мені тринадцятий минало…» розповідає про тяжке життя малого Тараса. Хлопчик спочатку постає перед нами веселим, з піднесеним настроєм пастушком. Але потім, розуміючи жорстокість життя, він вмивається гіркими сльозами.
У цьому коротенькому творі Т. Шевченко розповідає про своє дитинство. Про те, що він увесь той період був самотній, що його відрадою були лише луки, гаї, ставки та молитва десь у траві. Оце і все було Тарасове щастя. Згодом його й цього позбавили, забравши в неволю — на службу до молодого пана Енгельгардта.
І недаремно твори Тараса Григоровича сповнені патріотизму, сильного прагнення до боротьби. Адже все його життя було боротьбою за мрію: вільно писати, малювати, жити на рідній землі з відчуттям повної свободи. Важко уявити, що ця легендарна людина зі своїх сорока семи прожитих років — двадцять чотири пробула в кріпацтві, а десять жила На засланні.
Читаючи твори Тараса Григоровича, можна побачити долю письменника, бо в багатьох творах простежуються автобіографічні описи. Це пояснюється тим, що поезії Кобзаря наповнені болем та жалем, сумом, яким і було все життя поета.
На прикладі цієї великої людини треба і нам шанувати свій народ та любити свою Батьківщину. Адже людина без своєї Вітчизни — як соловей без пісні.