На басню С. Михалкова "Чужая беда" очень похожа басня И. А. Крылова "Крестьянин в беде". Речь тоже идёт о равнодушии к чужой беде.
<span />
Если абсолютно любой текст, то без проблем!
На дне глубокого оврага тихо журчал ручей. В его прозрачных водах виднелось отражение небесной синевы. Небольшие сточенные камни обрамляли его берега, они были разбросаны по всюду. Веяло едва ощутимой прохладой, отчего можно было невольно вздрогнуть. Вокруг меня стоял блаженный, едва заметный туман. В нём виднелись непонятные взору блики, которые видимо исходили от лучей солнца, отражённых водной гладью. Высокие стены скал круто вздымались вверх, словно тянулись к чему-то. По сравнению с масштабами самой природы ты кажешься такой незначительной её частью, что невольно задумываешься.
Вскоре течение воды начало усиливаться, подул нешуточный ветер, а небесная лазурь была поглощена тучами. Нужно бы поторопиться с возвращением, пока не начался ливень, но какое же это прекрасное явление, не находите? А ведь совсем недавно погода была совсем другой, её резкие перемены всегда меня удивляли. Стремительные, пронзающие капли одновременно холодного и в то же время не лишённого теплоты дождя стали разрывать воздух. Вроде бы во всём этом нет абсолютно ничего, но я нашёл в этом овраге всё! Нет ничего прекрасного без чего-то ненастного, как нет радуги без дождя. Разбитый на переливающиеся цвета свет озарил своей красотой ненастную погоду (это я о радуге, если что). Полноводный ручеёк всё так же стремительно бежал куда-то не прекращая ни на секунду свой путь. Он словно странник, который так спешил увидеть все чудеса этого мира. Совсем как я, этот ручеёк в овраге.
Надеюсь объёма вам хватит и написано как раз так, как вам нужно, если что, я подкорректирую) Хорошей вам учёбы!
тема:человек просто своим взглядом перебивал другие мнения своим словесным давением утверждалчто он прав.
Основная мысль состоит в том что деревенский безграмотный человек доказывает свою неправильную точку зрения.Ему всёравно что говорить лишь бы победить покрасоваться среди людей какой он развитый человек;то что он умнее более высокопочитаемых людей (городских).
Как недогадлива ты, няня! (А. Пушкин)
<span>Как хорошо ты, о море ночное! (Ф. Тютчев) </span>
<span>Прощай же, пора, моя радость! Я спрыгну сейчас, проводник (Паст. ) </span>
<span>мой милый, мой нежный, прекрасный сад!. (Чехов) ; </span>
<span>Старик! О прежнем позабудь… (Лермонтов)</span>
Джон Ґрифіт Чейні народився 12 січня 1876 р. в Сан-Франциско. Коли йому був майже рік, його мати вийшла заміж за фермера Джона Лондона, який усиновив її сина, і майбутній письменник отримав його прізвище. Рано почав працювати, ще в школі він підробляв продажем газет. А коли закінчив школу, пішов працювати на консервну фабрику. У 1893 році найнявся матросом на промислову шхуну, що відправлялася ловити котиківдо берегів Японії і в Беринговому морі. Перше плавання дало Лондону багато яскравих вражень, які лягли потім в основу багатьох його морських розповідей і романів. Перший нарис Лондона «Тайфун біля берегів Японії», за який він отримав першу премію однієї з газет Сан-Франциско, став початком його літературної кар’єри. У 1897 році Лондон разом зі своїм 62-річним швагром подалися на Клондайк шукати золота. Саме про це Джек Лондон написав багато оповідань. За все життя Лондон видав 16 збірок. Першими, котрі принесли йому популярність, були: «Син вовка» (1900), «Бог його батьків» (1901), «Діти морозу» (1902), «Чоловіча вірність» (1904), «Місячний пік» (1996) . Перші романи — «Дочка снігів» (1902), «Морський вовк » (1904) , «Гра» (1905) також були сприятливо сприйняті читачами. Одними з найвідоміших романів стали « Біле ікло» (1906), «Серця трьох», «Мартін Іден». Вісім його романів були успішно екранізовані. В 1907–1909 роках здійснив плавання на яхті «Снарк». Історія подорожі викладена в автобіографічному нарисі «Подорож на яхті „Снарк“» (1911 р.). З липня по вересень 1911 року Джек Лондон також здійснив кінні подорожі Каліфорнією та сусідніми штатами, які описав в оповіді «Четвіркою коней на північ від заливу». Джек Лондон помер у Каліфорнії 22 листопада 1916 р. в містечку Глен-Елен. Останні роки він страждав від ниркового захворювання і під час одного з нападів болю Джек Лондон прийняв занадто велику дозу снодійного.Накресли табличку і пиши