... Ми дуже бистро вскочили , і побігли на допомогу . Ми довго бігли , і як раптом , заблукали в лісі . Тоді вже було темно . Майже нічого не видно . Вот в цю мить , я дійсно в перший раз так сильно перелякалась .
Я зі своїм другом , якого звали Василь , добре чули голоса , з відки кричали . Ми туда йшли , але як все блище ми наближалися , так все темніше , й темніше становилось . Раптом , ми заміти , що пропали три наших друзів . Тоді ми вже не знали що й робити . Та вирішили не панікувати . . . Так ми вже дойшли до того місця , де кричали . Але там вже нікого не було . Було лише калюжа крові . У нас всіх пошли мурашкі по тілі . І тут із кущів виходять ті самі загублені Катя , Віталік та Нікіта . Та розповідають , що тут неподалік є хатинка . Де хтось напевно проживає . І тоді я зі Васильком та Катью , побігли до цієї хатинки . Щоби нам допомогли дібратися до наметів . Нам допомогли , за що ми й були дуже вдячні .
Мені цей туристичний похід , дуже запам'ятався . Я би хотіла , ще кудись подорожувати зі своїми друзями .
1. поширюють речення , роблять його більш уточненим і зрозумілішим.
3.завжди відокремлюють, якщо означувальне слово має означення в пропозиції, наприклад : Кривим ножем, СВОЇМ ТОВАРИШЕМ ВІРНИМ, він одколупував скойки од скель.
4. крім, замість,за вийнятком, разом зх усіма, включаючи, особливо ,зокрема.
5.так, бо виконує роль зворота.
2. --- я не знаю:( може хтось інший допоможе))
День був божевільним, як і попередня ніч. Вона не знала, як тепер дивитиметься в очі свекрусі, а свекору тим паче. Але потрібно жити далі, головне щоб Омелько не розтризвонив про це по всьому селі, адже їй не потрібна була слава, ще й така. Мотрю ніколи не приваблювали на стільки старші чоловіки, але після того, як Карпо почав спиватися вона була ладна звернути на себе увагу будь яким способом. Хто ж знав, що все оберенеться ось так. Після того, як в їх забите село провели інтернет, люди збожеволіли, як і Мотря. Омелько хотів лише заробляти, тому і запропонував стати його колегою, а вона погодилася, навіть не знаючи, що з цього вийде. А вийшло так, що ці фото тепер могла побачити ледь не кожна собака села, та що там села, усього світу. Було лише одне спасіння, а саме - обличчя видно не було. Дівчина мріяла про те, щоб можна було повернути час назад і просто послати куди подальше цього старого збоченьця. Як говориться - якби молодість знала, а старість могла.
- Ви обіцяли, що видалите це, як ви могли?- почала Мотря, як тільки помітила Омелька, але йому було байдуже. Чоловік сказав лиш, що не винен, адже не розраховував, що вийде саме так, та і він був під градусом.
Найбільше дівчина боялась, що ці фото попадуть під руку Карпові, адже він точно знав, як його дружина виглядає без одягу. Мотря тепер була навіть рада, що її любий чоловік любить випити і незвертає на неї жодної уваги.
Також вона була вдячна Мелашці, яка хоч і знала про все, але не розповіла нікому. Як жаль, що Мотря так тільки думала.
Маруся уже більше тижня косилася на неї своїм скляним оком і лише сьогодні невістка зрозуміла в чому річ. Також вона розуміла, що свекруха нікому нічого не розповість, адже як-не-як, а це її родина.
(Честно говоря, дальше мне просто лень. Я не могу этого представить. Это на столько угарно... Мне говорят, что я неплохой фикрайтер, но на такое я не способна. Простите)