Земля завжди була мірилом багатства та гідності селян. Якщо селянин мав свою землю, він вважався заможним і працьовитим, якщо ж не мав, був холопом, якого ніхто не поважав й усі знущалися.У повісті «Земля» О. Кобилянської зображена зла влада землі над людьми. В основу сюжету покладено факт із реального життя. Родина Федорчуків усе життя тяжко працювала на землі. Івоніка Федорчук колись не мав землі, але тяжко працюючи в наймитах, нарешті купив власну землю. Він її дуже любить, увесь час подумки розмовляє з нею. Івоніка та його дружина Марія всі сили витратили, працюючи на землі для того, щоб вона перейшла до синів, яких батьки прагнули бачити багатими і щасливими.Старший син Михайло був спокійний, працьовитий, любив землю. З нього мав вийти гарний господар. Але його забрали в рекрути, він залишив наречену Анну.Молодший син Сава був ледачий і байдужий до землі. Він покохав двоюрідну сестру Рахіру, ледачу й підступну. Допомагаючи батькам, Сава поступово зрозумів ціну землі. Рапіра підмовила його вбити брата, аби земля дісталася йому.Коли Михайло повернувся додому на місяць, батьки виказали йому особливу шану, і Сава розлютився. Він убив брата. І хоч суд його виправдав і він одружився з Рахірою, щастя він не мав. Батьківська земля йому не дісталася, тож він пішов у наймити.Коли Івоніка Федорчук дізнався, що Анна чекає дитину від Михайла, він розлютився, бо вважав це зазіханням на його землю. Анна збожеволіла, новонароджені близнюки померли. Але вона здолала все, одужала ,одружилася й народила сина.Тоді вже Івоніка зрозумів, що був рабом землі та зненавидів її. А до Анни поставився як до родички, відписав шматок землі її синові, щоб він ніколи не спокусився вбити когось за неї.При змалюванні села на початку повісті О.Кобилянська показує наближення біди. Увесь пейзаж пройнятий гнітючістю трагедії, назріванням драми. Земля в повісті виступає як жива істота. Вона щедра годувальниця, але й велика сила, що керує вчинками людей.<span>О.Кобилянська дуже правдиво змальовує селянство з його індивідуалізмом. У вуста Івоніки вона вкладає головну ідею твору: не людина володар землі, а навпаки. Саме через слабкість одних людей, їхню жадібність, ледарство, зводиться нанівець любов до землі та багаторічна праця інших. Саме через людські моральні вади трапляються вбивства через майно. Люди забувають, що найголовніше в житті – не багатство, а духовна чистота і працелюбність. </span>
Печорин говорит о себе так: «Целая моя жизнь была только цепь грустных и неудачных противоречий сердцу или рассудку», «во мне два человека: один живет в полном смысле этого слова, другой мыслит и судит его», «одни почитают меня хуже, другие лучше, чем я в самом деле... Одни скажут: он был добрый малый, другие — мерзавец!.. И то и другое будет ложно».
Повествование о шкодливом мальчике, истинной дружбе, детской любви и потрясающих приключениях трех ребят) я когда читала, оторваться не могла)
<span>Когда я вырасту, то стану полицейским. Мне кажеться, это очень
важная профессия. Ведь нужно поддерживать порядок на улицах и в
общественных местах, защищать людей от грубиянов.
Когда человек
попадает в беду, когда его жизни что-то угрожает, он приходит за помощью
к полицейским. Если пропадет ребенок, то помочь может полиция. Если
ограбили - тоже. Почти в любой беде могут помочь полицейские. И очень
важно, что бы в эту пролфессию шли честные и ответственные люди, которые
полюбят эту работу. Я считаю, что смогу не опозорить честь мундира.
Благодаря моей профессии жизнь в стране может стать лучше и легче. И я рада, что смогу принять в этом участие.
</span>
На
сегодняшний
день существует
много профессий,
и любой школьник,
в том числе и
я, стоит перед
сложным выбором,
решая, с какой
деятельностью
связать свою
жизнь, где учиться
и куда пойти
работать. Работа
– это огромная
составляющая
жизни человека,
в связи с этим
подходить к
этому вопросу
нужно с большой
ответственностью,
не делая поспешных
выводов. Когда
человек находит
своё призвание
в жизни, работа
превращается
в увлекательный
процесс, который
способствует
полной самоотдаче
и производительности
труда. Совсем
по-другому дело
обстоит с теми
людьми, для
которых работа
стала тяжким
бременем, погружая
дни в серую
рутину, которая
напрямую отражается
в их жизни. Из
всего этого
следует то, что
выбор профессии
это огромная
ответственность,
которая влияет
не только на
жизнь конкретного
человека, но
и в целом на
всю страну.
Ведь если
представить,
что все люди
находятся не
на «своём месте»,
то о каком
экономическом
процветании
государства
может идти
речь.
Александр Пушкин родился 26 мая 1799 году и прожил всего 37 лет. В 1837 году он получил смертельное ранение на дуэли и умер через два дня, 29 января. До своего 38-летия он не дожил 4 месяца.