Это ж либералы отцы а дети демократы здесь люди будут врагами Борис будет стороне детей
Сказка-это жанр устного народного творчества,с вымышленным сюжетом и волшебными героями,со счастливым концом и поучением.
Сказки делятся на авторские и народные,которые не имеют автора.
Отличия литературной сказки от народной:
1)У литературной сказки есть автор,а у народной-автор неизвестен,сам народ.
2)Литературная сказка может быть в прозе и в стихах,а народная-только в прозе.
3)В литературной сказке сюжет,мораль,поучение может быть на любую тему,а в народной-тема добра и зла.
4)В литературной сказке язык повествования -любой,в народной-сказочный язык,с характерными выражениями и оборотами.
5)В литературной сказке не обязательно наличие зачина, присказки, концовки,как в народной.
6)Размер литературной сказки может быть любым,а народной-небольшой,так как тяжело запомнить большой текст.
7)Литературная сказка всегда записывается,а народная может передаваться из уст в уста.
Сходства литературной сказки и народной:
1)Добро побеждает зло,герои сказок наказывают злодеев.
2)В сказках есть сюжет,мораль,поучение.
3)И литературные,и народные сказки делятся на три вида: волшебные,сказки о животных и бытовые.
4)В обоих видах сказок есть место чудесам и волшебству,превращениям и волшебным предметам.
5)В обоих видах сказок есть герои и их помощники,злодеи-антиподы героев, и испытания,которые проходят герои.
Классицизм-Это одно из древнейших искусств прошлого.История его начинается в Западной Европе,примерно 17-18 веке,а продолжался до 18-19 веке
П'єса норвезького письменника-драматурга Генріка Ібсєна «Ляльковий дім», можна сказати, є самою відомою із його,творів в нашій країні. Дія п'єси відбувається в другій половині XIX ст. Відображені в ній події спираються на реальні, що мали місце в родині письменниці Лаури Кілер, знайомої Ібсєна.Коли починаєш читати твір, то і благополучний красивий дім, і його мешканці, і їх життя — все це зовсім не здається ляльковим чи вигаданим. Тут кипить життя і вирують справжні пристрасті. Та чим далі заглиблюєшся у вир подій, стаєш свідком непростих родинних відносин, починаєш відчувати і зверхність почуттів, і нещирість стосунків. З добрими намірами Нора вдається до брехні. Чому? Вона хоче допомогти хворому чоловікові, та не хоче турбувати хворого батька, тому за підробленим векселем отримує гроші в банку. Потім, відмовляючи собі в усьому, поступово виплачує борг потай від чоловіка. Мені здається, ця ситуація фальшива і неправильна: якщо чоловік і дружина кохають одне одного, то між ними не має бути секретів. Очевидно, Нора не відчувала щирості в почуттях чоловіка, якщо боялася йому зізнатися. Так і вийшло. Дізнавшись про все, Хельмер, який тільки недавно називав свою жінку пташкою та білочкою, вже називає її злочинницею, що зруйнувала його життя, не зважаючи на те, що Нора старалася для нього. Чому ж він не хоче зрозуміти свою «лялечку»?Бо він завжди ставився до неї як до своєї власності, ляльки, іграшки, і ніколи не вважав її особистістю. Нора пронизливо починає розуміти своє становище — колись вона була лялечкою-донечкою.для тата, тепер вона лялечка-дружина... вона розуміє, що навіть до своїх дітей ставиться, як до ляльок. У кінці п'єси Нора вже перестає бути «лялькою», «соловейком», вона на повний голос говорить про свою людську гідність, про своє право бути людиною. Це несподівано для Торвальда, бо конфлікт благополучно закінчився і «лялечка» має зайняти своє звичайне місце.<span>Дійсно, дім Хельмерів ляльковий, бо він побудований на нещирих стосунках, брехні, непорозумінні. Такі конфлікти Г. Ібсен виніс на Сцену. Письменник не побоявся заговорити про становище жінки в тогочасному суспільстві, про її право на власну точку зору, про її рівні права з чоловіком. Це було зовсім новим для норвезької та й для усієї світової драми. Ібсен почав будувати новий театр, куди глядач мав прийти не відпочивати, а думати. І ще одна особливість Ібсена — він залишає фінал відкритим. Так до кінця й не зрозуміло — то пішла Нора чи ні? Двері тільки причинені й через них видніється дитяча кімната. Можливо, Нору зупинить її материнський обов'язок? Я думаю, автор хотів закликати глядачів до участі в обговоренні проблеми. Хай дискутують, сперечаються, але тільки не помирають духовно, хай не будуть пасивними! Здається, Ібсену це вдалося. Він підняв голос за вільну людину, за те, щоб ніхто не був просто іграшкою, лялькою в чужих руках, щоб суспільство складалося не з «лялькових», а справжніх, міцних осель, де панують кохання і щирість, взаєморозуміння і повага.</span>
Если я тебя правильно понял то:
<em><u>шаньга - булочка с творогом,заимка - домик в лесу далеко от деревни,поскотина - пастбище за селом,туесок - берестяная корзинка, бадога - длинные поленья,увал - возвышенность с пологими склонами,потатчик - защитник, спокинул - покинул, сбодали - украли,привечала - гостеприимно принимала гостей.</u></em>