ЧЕСТЬ, і, жін.
1. Сукупність вищих моральних принципів, якими людина керується у своїй громадській і особистій поведінці.
Добра, не заплямована репутація, авторитет людини, її чесне ім'я. [Перун:] Пане начальнику! Чуєте, вона образила вашу честь! Зараз кажіть взяти її під арешт! (Іван Франко, IX, 1952, 392);
Невинність, цнотливість (про жінок). Все чекає великого Юрія. Як молода дотримує честі до вінця, так все доокола, вся природа чекала приїзду кінного лицаря (Гнат Хоткевич, II, 1966, 23); Олена на ті посиденьки не ходила, щоб, не дай боже, не прописав хто Оксенові в письмі, що вона тут без нього розгулює та гайнує свою жіночу честь (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 23).
ЧЕ́СНІСТЬ, ності, жін.
1. Властивість за значенням чесний .Чесна поведінка, чесне, самовіддане ставлення до когось, чогось. Воронцов дружив з командиром полку, любив його за рішучість та чесність в бою (Олесь Гончар, III, 1959, 349); — Я бачив ваші коні, — сухо, зовсім сухо відповів ремонтер, — але завтра я ще уважно перегляну їх і скажу середню ціну. Словом, ви будете мною задоволені. Я звик по-чесному. Чесність — це мій девіз (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 97).
Ольга (підмет, іменник) стала дружиною (складений іменний присудок, до складу якого входять дієслово-зв"язка та іменник) князя (означення, іменник) Ігоря (означення, іменник) й (сполучник) після (прийменник) його (означення, займенник) смерті (обставина, іменник) правила (присудок, дієслово) Киівською
Тепер ліс здавався казковим світом, кришталеві віхи якого заворожували лісових мешканців. На сторожі таємничого лісу стояв лісник- могутній та чесний старець, що завжди оберігав чарівний лісок від негаразд. Зимовий ліс - це світ, де триває протистояння між силами природи. Білосніжні могутні дерева, припорошені сніжком, поодинокі галявини, вкриті білим килимом,— все дихає чарами.