Імпресіоні́зм<span> (від </span>фр. impression<span> — враження) — мистецька течія у </span>живописі<span>, а також в </span>літературі<span> та </span>музиці<span>, котра виникла в </span>1860-х<span> роках та остаточно сформувалася на початку 20 століття у </span>Франції<span>. Засновники імпресіонізму — як і </span>символізму<span> та </span>експресіонізму<span> — діяли на противагу </span>реалізму<span> (особливо </span>неокласицизму<span>, а також і </span>натуралізму<span>). Імпресіоністи намагаються у своїх творах відтворити шляхетні, витончені особисті враження та спостереження мінливих миттєвих відчуттів та переживань, природу, схопити мінливі ефекти світла — проте на відміну від </span>неокласицизму<span> не зобов'язувалися об'єктивно відображати реальність, а натомість поділитися власними почуттями зі спостерігачем твору, вплинути на нього. Термін уперше використовувався в негативному значенні при критичній оцінці твору </span>Моне«Враження, схід сонця»<span> (1872).</span>
Проверочное слово: поясница
Вона символізує образ матері, дружини та жінки взагалі. У своєму звертанні, вона просить допомоги у природи, що відображає її віру та бажання допомогти будь якими засобами.
Я бачу справжнього лицаря як мужнього,сильного чоловіка в обладнанні який сидить на коні.