Після пригоди що трапилась з Юрком,пройшов цілий рік.Мама відправила його в село до бабусі та він не хотів їхати йому було соромно за те що сталось минулого літа .Коли він побачив Тосю не вагаючись підійшов і вибачився вона не впізнала Юрка але згодом пригадала Юрко кзаав шо йому дуже сорормно ,пізініше він пішов до сільських хлопчиків також вибачився та хтось з хлопчаків мовив "Якщо ти протягом цілих канікул шануватимеш природу,не нищитимеш її то ми тобі вибачимо" .Він так і робив повернувшись додому Юрко зрозумів як важливло берегти пррироду
в наш час дуже багато зла! Люди хочуть Бути хитрими та користливими. Заздрять один одному. З злом треба боротись - робити та створювати свiт кращим, хоча це дуже складно. Адже зараз з дитинства батьки вчать дітей " давати здачі" грубить на непристойну прведінку. Також вчать бути хитрими і щоб саме "моя" дитина була кращою. В школі діти не гідно поводяться з вчителями, і можуть казати різні слова. Адже так егоістично виховують батьки з раннього віку. Треба боротись з такою поведінкою і дітей і батьків. Проводити різні тренінги, виховні години та інше. Адже ставши дорослим, кожен з них стає дуже хитрим та байдужим до інших. На роботі, хоче "підставити" свох колег, щоб здаватись кращим. Перед керівництвом ділитись чужими ідеями ( видаючи за свою). Вести неяесний бізнес, обманювати й дурити інших та багато іншого. Все залежить від кожного з нас. Давайте будемо добрішими один до одного! І цим зробимо сві кращим!
Хочете вiрте, хочете, нi, але вчора в три часи ночi iду я по лiсу .i тут мене ведмiдь попросив пограти на гiтарi, але ж менi ведмiдь на вухо наступив , так менi сказали в музичнiй школi.Тут менi ведмiдь сказав, щоб я знайшов .I ось я згадав, що в мене поклади в холодильнiку i ми з ведмiдем пiшли до мене додому. Прийшли, ведмiдь залiз в холодильник i почав iсти за обидвi щоки, аж шерсть намокла.Пiсля того , як вiн поiв, я його попросив пiти наколоти дрова, але вiн не захотiв, як говориться: " як iсть то упрiе, а як робить то замерзне".Тодi я думав, що вiн поiсть i пiде додому, але не все так бувае, як чоловiк гадае, вiн залишився спати в мене, та ще й на моему лiжку. Треба було лягати спати i я лiг, а ведмiдь був таким м"яким , але тут перериває мiй сон мама i будить мене до школи. Я з переляку пiдскочив i питаю де ведмiдь, а вона менi говорить , що не треба передавати кутi меду, що це був лише сон. Ось таке веселий ранок був у мене.
Омелько Кайдаш, головний герой ліричної поеми "Сосницький"