Епітети — золоті яєчка, «вишні чорноокі», «шлях золотий»
метафори — хатка стоїть на самоті, «дорога лежить», «казка сидінь, жоржини виглядають»
зображують застиглість картини: уособлення «навшпиньки виглядають жоржини через тин» створює конкретний зоровий образ, шо дозволяє уявити висоту тину, вигляд квітів.
Щастя ... У кожного воно різне. іноді його осягнути буває дуже важко, а іноді щастя зовсім поруч, тільки ми його не помічаємо. не треба стремить все життя шукати його, адже ми повинні озирнутися навколо, адже може бути так, що щастя поруч з нами.Я себе вважаю щасливим тому, що у мене є мама, тато і брат. Людина щаслива, коли він не хворіє. А ще я щасливий, що ходжу в школу, мене одягають і вчать. У мене багато друзів. Я дорожу їх дружбою.Я хочу, щоб всі люди були щасливі на землі, і не хворіли. Я думаю, що це і є справжнє щастя.
привіт павлусь,ти мене вразив своею хоробрістю,відважнісю та чесністю,я б дуже хотів з тобою зустрітися ,та дізнатися про всі твої пригоди,я гадаю в майбутньому ти станеш ще хоробрішим та найсміливішим козаком,який буде й надалі прославляти свою рідну країну та село спасівку
1. Юрій Винничук - не тільки письменник і журналіст, але й визнаний знавець
а. галицького анекдота
б. галицького костюма
в. галицької кухні
2. Письменник визначив жанр твору "Місце для дракона" як
а. повість-фентезі
б. повість-казка
в. повість-притча
3. Події у творі відбуваються
а. у Люботині
б. у Львові
в. у Галичі
4. За давнім звичаєм, наречений князевої донька мусив бути
а. багачем
б. рицарем
в. героєм
5. Зовсім молодий дракон спершу потоваришував з
а. побережником
б. пустельником
в. воєводою
6. Він не хотів дракона учити
а. малювати
б. співати
в. читати
7.Драконові було
а. 7 років
б. 8 років
в. 9 років
8. На думку пустельника, коли володар хоче зміцнити свою владу - першими гинуть
а. воїни
б. мудриці
в. поети
9 Один из княжеских гонцов встретил четырех путешественников. Это были
а. рыцарь, его оруженосец и двое слуг
бы. рыцарь, его двое джур и слуга
в. двое рыцарей, их оруженосец и слуга
10. Князь попросил дракона подвергнуться рыцарю, который будет на шлеме стяжку
а. синюю
бы. фиолетовую
в. голубую
11 Кто называл дракона Мотыльком?
а. князь
бы. рыцарь Лаврентий
в. Анастасия
12Кто стал зятем князя?
а. рыцарь Лаврентий
б. его оруженосец
в. его слуга
У оповіданні "Дорогою ціною" Михайло Коцюбинський, услід за Тарасом Шевченком, Нечуєм-Левицьким, опоетизував волелюбний дух трудящих України. Остап Мандрика був вихований на оповіданнях діда, "який ходив у Січ, а потім різав панів в Умані". Ті розповіді пробуджували в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал. Остап не хотів змиритися з тим, що він, Соломія, дід - не більше, ніж худоба в пана. Він часто згадує, як катували сивого дідуся на стайні, як погрожував оббілувати і його самого пан. Остап любив кожну стежечку, кожний горбочок рідної землі, але жити в неволі - гірше смерті. Цією відчайдушністю у своєму прагненні до волі він нагадує козака Голоту, Миколу Джерю, героїв Шевченка.
<span>Та справжнім відкриттям в літературі було створення письменником образу жінки, не тільки покривдженої, стражденної, а й сильної, сміливої, здатної до боротьби за свою долю. "Ваша Соломія - то джерело під час спеки... то завдаток типу жінок, що уміють боронити себе", - так визначала цей образ відома громадська діячка того часу Н. Кобринська. Щоб бути справжнім товаришем Остапові, вона жертвує своєю красою, чудесними косами. Засмучені очі Соломії не покидають з того часу нашу уяву. Бачимо їх, коли з жахом стежить Соломія за високими вогняними горами палаючих плавнів і в останньому відчаї кличе тяжко пораненого Остапа; коли на човні разом з Іваном готує напад на турецьких козаків, щоб звільнити свого коханого; коли чорна безодня дунайської води заховує тіло... </span>
<span>Дорогою, найвищою ціною заплатила Соломія за жадання бути вільною, гірку ціну дав за волю Остап: все життя списане на спині, а половина душі навіки залишилася в Дунаї. Такий трагічний кінець оповідання ще раз підкреслює волелюбність українського народу, його прагнення будь-якою ціною добитися свободи.</span>