Людям,які ніколи,нікому недпомагають,незнайоме слово безвідмовність.
Як відомо, А.Камю писав свій твір "Чума", будучи до того натхненним маловідомим романом письменника А. Нургленко "Хвороби, Розпад, Відчай.". Тому аналогічні проблеми він розлянув і у "Чумі": перш за все, це проблема плинності буття, жалюгідності плоті у порівнянні із бессмертним розумом.
Камю, як представник гессенської школи екзистенциалістів, не міг також не затронути проблему власне чуми: на його думку, данний вид хвороб був найбільш розповсюджений і викликав найбільшу похвалу в Нургленко.
Не знаю, як вам, але мені видається досить
дивною і нез`ясовною одна річ, яка просто лізе в очі, точніше, у вуха, але роками
залишається поза увагою суспільства у нашій країні. Це правильна мова.
Кажуть, що кожна дитина талановита. Чому ж тоді в історії України немає нікого подібного до природознавця Вернадського чи кардіохірурга Миколи Амосова, співака-філософа Бориса Гмирі чи художниці від народу Катерини Білокур? Чому ніхто не досяг генія Тараса Шевченка?
Краснаі шаточка,Хрошічка Хаврішочка,Алінкій
Цвіточек,Золішка,Колобок,Білосніжка,Аврорі і,т.д