Ответ:
Кроме Герасима некто к Муму хорошоне относился
Дружба-це святе. Навіть якщо товаришам доводиться розлучатися, вони все одно назавжди залишаються у нас в серцях, і ми про них ніколи не забуваємо.
У дитинстві, у нас завжди було багато друзів, і ми думали, що коли виростемо, всі ці люди так і залишаться нашими друзями, але з кожним роком ми дорослішаємо і розуміємо, що друзів залишається все менше і менше. Дитяча дружба найкраща і сама чесна, так як діти ще не знають, як можна нести відповідальність за дружбу з користю і вигодою для себе.
Багато хто вважає, що справжньої дружби не буває, і в будь-якому випадку, люди спочатку шукають корисність, і в якомусь сенсі користь від людей, з якими вони спілкуються. Але я вважаю, що дружба існує і є люди, які в першу чергу дбають про близьких йому людей і друзів. Коли у тебе є друг, він для тебе може бути цілим світом, і ти щиро радий, що зустрів таку людину. Навіть якщо у товариша є якісь недоліки , ти все одно любиш цю людину і ці недоліки перекриваєш його достоїнствами, адже для тебе набагато важливіше вишукувати в цій людині тільки хороші риси. Саме тому часто буває, що один із друзів просто прикидається справжнім другом, і намагається використовувати у своїх корисливих цілях людину з доброю і чуйною душею.
Справжній друг буде щиро радіти твоїм успіхам і досягненням, і ні в якому разі не бажати вам зла. Дружбу треба цінувати, адже в сучасному світі дуже рідко можна зустріти справжніх, щирих, вірних і доброзичливих друзів. Хороші друзі вірять один одному і можуть покластися один на одного. Людина, яка цінує дружбу і сам уміє бути хорошим товаришем, найчастіше і має вірних і надійних друзів.
Коли ми намагаємося допомогти комусь і знайти щастя, то це добро повертається нам, і ми знаходимо своє власне «пишність». Щоб мати хороших друзів, потрібно самому бути хорошим другом!
Эпитеты: молодом лесу, старая большая дорога ,
кудрявой муравой, в бесконечную даль,
красивые легкие облака, вечной тишины,
с белыми блестящими косами, дивная прелесть,
заповедной далью, молодой, здоровой, певучей груди,
добрую, ласковую, дерзкую, мощную звучность,
беззаботно- безнадежной укоризной, животворные ключи...
(пелись)… с непосредственностью,
легкостью несравненной, естественностью
(пели) хорошо, спокойно и любовно (эпитет)
Сравнения: они пили из деревянных жбанов родниковую воду, -
так долго, так сладко, как пьют только звери да хорошие,
здоровые русские батраки...
"Это было как будто и не пение, а именно только вздохи;
подъемы молодой, здоровой, певучей груди" (сравнение);
<span>ее душа могла петь так, как пели косцы (сравнение)</span>
Прпгрголщлавпроомшропакукпрощщр
Почему же учитель - зверь? Как раз Староум говорит о необходимости не только образования, но и воспитания :"Невежда без души - зверь."
Так что учитель ваш как раз старается образовать вас, а через это образование и воспитать заодно.
Выписыва афризмы, ещё и прочитаешь, если не читал - плохо ли?
Пишу тебе и думаю - зачем пишу? Ведь Стародум говорит "Тщетно звать врача к больному неисцельно: тут врач не поможет, разве сам заразится"
"Угнетать рабством себе подобных беззаконно"
"Прямо любочестивый человек ревнуе к делам, а не к чинам"
Глупому сыну не в помощь богатство"
"Золотой болван - всё болван"
"Последуй природе, никогда не будешь беден, последуй чужим мнениям, никогда не будешь богат"
Имей сердце, имей душу, и будешь человек во всякое время" - кто сказал, что Фонвизин устарел? И неужели эти афоризмы не доказывают, что с помощью этих героев автор и провозглашает просветительские идеи, строя действие так, что герои, исповедующие эти идеи, побеждают, добиваясь свиих благородный целей?
ставь лучшее, ответ без инета, заметь!