<span>Ашиб Кериб стал богатым благодаря своему красивому голосу. Жил в тех местах один паша, который любил слушать песни, однако ему ни один певец не нравился. Так вот, когда Ашиб Кериб исполнил свою песню, - паша щедро наградив его, сделав богатым.</span>
Напиши все это по отдельности в интернете и найдешь.
Риси характеру головного героя: Сміливість, терпіння, упертість, життєлюбність Герой Д. Лондона переживає різні почуття, що стосуються його фізичного й морального стану, та проявляє позитивні якості характеру. Герой відчуває змореність від довгої дороги, холод Білої пустелі, тугу від усвідомлення зради товариша, страх самотності, голод, який не вгамовується мізерною «їжею», біль у ногах, розтертих до крові, та змученому тілі, відчай після марних спроб роздобути їжу, виснаженість, що призводить до галюцинацій. Але в ланцюжку відчуттів намічається зміна на краще: це сміливість, виявлена під час зустрічі з ведмедем, усвідомлення нестримного бажання жити, спокій, яким змінився страх, терпіння, з яким герой продовжує свій важкий шлях, сила волі у поєдинку з вовком. «Саме життя в ньому не хотіло загинути і гнало його вперед». Головний герой вижив, бо він був сміливий, упертий, мав силу духу, волі, високі моральні цінності, любов до життя. «Доля вимагала від нього дуже багато. Навіть помираючи, він не підкорився смерті. Можливо, це було справжнє безумство, але і в пазурах смерті він кидав їй виклик і боровся з нею». Джек Лондон не дав імені своєму героєві, який утілює в собі узагальнений образ людини, що бореться за своє виживання й у двобої з природою відстоює своє право на існування.
Зимняя природа очень красивая. Большие и белые сугробы похожи на белое покрывало. Светло - голубой иней на деревьях словно их одежда, защищающая от холода. А волшебные снежинки выглядят так, как будто маленькие феечки вырезали узоры на крошечных льдинках. Все эти явления походят на какое-то волшебство. Ведь это невероятно!