Это??
Школьная жизнь( лимерики).
Образцовая наша гимназия,
Но бывают и там безобразия.
Чтобы не было их
Сочиняю я стих,
Чтоб "пробрать" шалопаев в гимназии.
В нашу школу ходил ученик.
Ох, ужасный он был озорник!
Ничего не учил,
Всех детишек тузил.
И «в печёнки к нам всем он проник»!
Прячет Вовка дневник в старой шляпе,
Чтоб его не показывать папе.
А ещё Вовка может
Строить страшные рожи
И наврать про дневник что-то папе.
Мальчугану ленивому Коле
Заниматься не хочется в школе.
«Надоело учиться!
Вот бы сразу жениться!" -
Вечерами мечтается Коле.
Одна ученица гимназии,
Имела такие фантазии:
Может, школу взорвать,
Чтоб пойти отдыхать?
Ох, трудно девчонке в гимназии!
Мама с дочкой учила уроки.
Хуже не было в жизни мороки!
И хоть папу позвали -
Всё равно не узнали:
"Сколько перьев в хвосте у сороки?"
Ответ:
В начале рассказа да когда они встречаются проевляют себя как казаки, а потом один прибаёт своего отца
Это же легко,. просто в учебнике находишь непонятные слова или кто эти люди,т.е. записываешь их имена и пишешь кто они. Сложного ничего нет.
Коломийки – коротенькі пісеньки, що можуть виступати як приспівки до танцю або існувати не залежно від нього. Часто вони об’єднуються у в’язанки, які не мають, проте, сталого змісту, а залежать від уподобання співака та обставин виконання.
<span>Заданість розміру коломийки (лише два рядки, в яких слова мають розміститись так, щоб у кожному рядку було по чотирнадцять складів) сприяла виробленню лаконізму, сталих поетичних формул, економічному і точному використанню тропів – рис, властивих майстерно відточеним художнім мініатюрам. Завдяки багатству внутрішнього римування й анонсами коломийки ніколи не справляють враження одноманітних. </span>
<span>Коломийки мають двопланову будову: образ природи першого рядка за аналогією або контрастом підсилює смислове й емоційне значення думки, висловленої в другому рядку. Іноді перший рядок виконує роль традиційного зачину, зміст якого не завжди пов’язаний з наступним рядком. Найчастіше це зачин "Ой летіла зозулиця (пава, ластівочка)", "На високій полині", "Ой дубику зелененький" та ін. У новотворах помітна тенденція до уникнення подібних звичаїв, що пояснюється публіцистичним спрямуванням більшості сучасних коломийок. </span>
<span>У коломийках про минуле народу чується нарікання на підневільну працю, гірку солдатчину, на бідняцьке безхліб’я, вимушену іміграцію, протест проти селянського безправ’я, звучать бунтарські мотиви. Найбільший масив становлять пісеньки, в яких ідеться про особисте в житті людей, їх переживання, настрої – це твори на так звані "вічні теми", однаково актуальні для різних епох, але й у них легко виловити ознаки часу, бо ж людські стосунки розвиваються на тлі певного родинного і соціального побуту. </span>
Иван Саввич Никитин написал стихотворение.Названия у стиха нет.