<em>Кожна людина не хоче старіти,бо старість - це слабкість, хвороби, іноді самотність. Але старі люди,про яких дбають молодші члени сім'ї,не почуваються немічними й покинутими. Піклуватися про тих,хто свого часу дав нам життя і виховав,природно. Коли стара людина відчуває, що її люблять і цінують, потребують її мудрої поради, вона живе спокійно і радіє, <u />що виростила гідних нащадків.</em>
сани, вугілля, ножиці, макарони
1. Коли я виглядав....., у мене ...
2. Коли я стояв.. ,до мене...
3.Слухаючи розповіді...., я захотів...
4.Коли я грав..., мене покликала...
5. Заспівавши пісню.., я захопився ...
Ось і приходить ця дивна холодна пора зима. Повітря стає важке та морозне, дерева вранці вкриті білими ковдрами, а на землі блистить сріблом свіжий білий сніг. Ранки стають з кожним днем темними та холодними. Природа завмирає до весни. Пташки вже давно відлетіли до тепла та сонця, медведі лягають у довгу сплячку. Здається, світ починає засинати разом із природою, але досить сонцю виглянути із-за хмаринок - як ти знову розумієш, що світ живе і дихає разом із тобою. Проходячи засніженими вулицями, ти милуєшся красою та чистотою цієї холодної пори року. Все ж таки, є щось у зимі загадкового та приємного.
Пізньої - (Пізнойі)
Наголос на (і) , мякий звук (н)